Україна дебютувала у міжнародній системі бенчмаркінгу свиногосподарств Agribenchmark

Цей важливий крок до міжнародної інтеграції реалізувала Асоціація «Свинарі України» (АСУ).

Дебют відбувся у рамках Глобального м’ясного форуму та Свинарської конференції, що проходили 23–26 червня в австрійському місті Санкт-Пельтен. Захід зібрав понад 200 учасників із 26 країн та став місцем обговорення ключових глобальних трендів розвитку м’ясного тваринництва, шляхів підвищення доданої вартості та сталості виробництва, а також порівняння систем ведення свинарства в різних країнах.

Ключові тенденції, виклики та перспективи розвитку української галузі учасникам заходу презентувала керівниця аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. У своєму виступі вона зазначила, що нині понад 60% внутрішньої пропозиції свинини в Україні забезпечує промисловий сектор, а рівень самозабезпеченості залишається стабільно високим — не нижче 86% протягом останнього десятиліття. Попри повномасштабну війну, галузь зберігає внутрішній баланс і водночас орієнтується на розширення зовнішньої торгівлі. Активні гравці ринку, зокрема в координації з держорганами, працюють над просуванням української свинини на міжнародні ринки.

«Асоціація «Свинарі України» започаткувала традицію національних бенчмаркінгових порівнянь серед промислових свиногосподарств ще у 2016-му, але паралельно спостерігали за аналогічними міжнародними дослідженнями. Цьогоріч ми раді зміни роль спостерігача на позицію активного учасника і раді приєднатися до спільноти Agribenchmark, адже це важливий крок на шляху до інтеграції у світовий ринок. Переконані, що це не тільки дозволить нам краще розуміти наше місце на глобальній карті та формувати ефективні стратегії розвитку, а й дозволить іншим країнам побачити Україну на глобальній мапі виробників свинини», – додала керівник аналітичного відділу АСУ.

Долучення до системи Agribenchmark є історичним кроком для українського свинарства, адже дозволяє не лише показати на глобальному рівні конкурентні переваги вітчизняного виробництва, а й отримати повноцінний зворотний зв’язок — порівняння з країнами-лідерами за собівартістю, продуктивністю, ефективністю управління ресурсами та політиками розвитку.