https://beta.agravery.com/site/indexhttps://beta.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://beta.agravery.com/site/indexukMon, 14 Sep 2026 16:01:00 +0300https://beta.agravery.com/uk/posts/show/dobriva-pid-posiv-ozimoi-psenici-vidi-ta-normi-vnesennahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/dobriva-pid-posiv-ozimoi-psenici-vidi-ta-normi-vnesennaMon, 14 Sep 2026 16:01:00 +0300articleОзима пшениця потребує повноцінного живлення вже з перших етапів розвитку. Від доступності поживних елементів під час сівби залежить швидкість проростання насіння, формування кореневої системи, кущення та здатність рослин перезимувати. Тому важливо заздалегідь визначити, з яким добривом сіяти озиму пшеницю, і правильно розрахувати його кількість. Одним із перевірених рішень для живлення є фосфатні добрива від Life Biochem, які забезпечують рослину доступним фосфором одразу після сівби та підтримують розвиток кореневої системи восени. Навіщо озимій пшениці припосівне живлення? Восени пшениця розвивається повільно, а її коренева система ще слабка, тому елементи живлення з ґрунту засвоюються обмежено. Добрива під посів озимої пшениці вносять безпосередньо в рядок або локально біля насіння, що дає рослині доступ до поживних речовин з перших днів вегетації. Це прискорює проростання, стимулює кущіння та формування вторинної кореневої системи. Крім того, добре забезпечена восени рослина краще витримує понижені температури, оскільки накопичує цукри та інші речовини, що підвищують морозостійкість. Без якісного стартового живлення навіть якісне насіння не реалізує свій генетичний потенціал, а його ріст буде сповільненим. Які добрива потрібні озимій пшениці для сівби? Щоб зрозуміти, які добрива вносити під озиму пшеницю, варто розглянути три основні групи елементів живлення − фосфор, калій та азот. Кожен з них виконує свою функцію в розвитку рослини восени та навесні. Фосфорні добрива  Фосфор стимулює розвиток кореневої системи та закладку вузла кущіння. Він практично нерухомий у ґрунті, тому вноситься саме під час сівби, у рядок або локально, поблизу насіння. Найчастіше використовують суперфосфат, амофос або складні комплекси класу npk з високою часткою фосфору, які додатково містять органічні сполуки та мікроелементи для покращення розвитку культур. Калійні добрива Калій підвищує морозостійкість та посухостійкість пшениці, зміцнює клітинні стінки і покращує водний баланс рослини. Він входить до складу більшості комплексних сумішей, які застосовують як добрива для озимої пшениці ще до настання холодів. Для калійного живлення можуть використовуватися різні форми, зокрема сульфат калію. За нестачі калію рослини гірше переносять перепади температур і частіше вимерзають, тоді як якісне засвоєння поживних елементів сприяє зміцненню імунітету. Азотні добрива Азот восени вносять у мінімальних дозах − надлишок цього елемента затягує вегетацію та знижує зимостійкість. Невелика стартова доза допомагає рослині швидше сформувати листковий апарат, але основну частину азотного живлення переносять на весняні підживлення. Саме навесні посіви підживлюють азотом відповідно до стану рослин та запланованої врожайності. Як правильно вносити добрива під озиму пшеницю? Внесення добрив під озиму пшеницю проводять кількома способами, і вибір залежить від технічних можливостей господарства, типу ґрунту та попередника: Локальне внесення в рядок разом із сівбою − найефективніший спосіб, оскільки добрива потрапляють безпосередньо в зону розвитку кореневої системи. Розкидне внесення під передпосівну культивацію − застосовують, коли потрібно рівномірно розподілити основну дозу фосфорно-калійних добрив по всій площі поля. Локально-стрічкове внесення спеціальними сошниками сівалки − дозволяє економити міндобриво для озимої пшениці за рахунок точнішого розташування біля насіння. Незалежно від обраного способу, важливо не допускати прямого контакту насіння з високими дозами мінеральних добрив, оскільки це може спричинити опік проростків та знизити польову схожість. Схеми удобрення озимої пшениці  Норма внесення добрив під озиму пшеницю залежить від родючості ґрунту, попередника та запланованого рівня врожайності. Орієнтовно під основний обробіток ґрунту вносять 60-90 кг/га фосфору та 60-90 кг/га калію в діючій речовині. Безпосередньо під час сівби в рядок додають невелику дозу комплексного добрива, наприклад 10-15 кг/га діючої речовини фосфору у складі нітроамофоски.  Загальна осіння доза азоту зазвичай становить 20-30 кг/га в діючій речовині, тоді як у рядок під час сівби дають лише мінімальні безпечні дози (до 3-5 кг/га). Перед сівбою по виснажливих попередниках (або за їх відсутності) дози основного фосфорно-калійного живлення доцільно збільшувати на 15-20%, тоді як після бобових культур, які залишають у ґрунті біологічний азот та покращують родючість, ці дози можна дещо зменшити. На що звернути увагу під час сівби озимої пшениці? Перед тим як остаточно визначитися, яке вносити добриво під посів пшениці, слід враховувати результати агрохімічного аналізу ґрунту, адже точні дози можна визначити лише на основі реального вмісту елементів живлення в конкретному полі. Варто також враховувати строки сівби: за пізньої сівби дозу фосфору в рядку доцільно збільшити, щоб компенсувати повільніший розвиток кореневої системи восени. Важливо стежити за якістю загортання добрив і рівномірністю їх розподілу вздовж рядка, оскільки нерівномірне внесення призводить до плямистості посівів навесні. Нарешті, варто враховувати гранулометричний склад ґрунту: на легких ґрунтах частину калійних добрив можна перенести на весняне підживлення, тоді як на важких суглинках основну дозу краще вносити восени під основний обробіток. Дотримання цих правил дозволяє максимально ефективно використати потенціал добрива під озиму пшеницю, адже всі інвестиції гарантовано окуповуються високою якістю зерна та закладають міцну основу для отримання стабільного врожаю наступного літа. “Джерело: lifebiochem.ua”  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/bez-cornogo-mora-ta-pilgovih-kreditiv-ukrainskij-agrosektor-rizikue-vtratiti-8-mlrd-do-kinca-2026-roku-andrij-dikunhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/bez-cornogo-mora-ta-pilgovih-kreditiv-ukrainskij-agrosektor-rizikue-vtratiti-8-mlrd-do-kinca-2026-roku-andrij-dikunMon, 14 Sep 2026 13:30:00 +0300articleПро це за підсумками зустрічі з делегацією Групи Світового банку в Києві заявив очільник  ВАР Андрій Дикун. За його словами, нинішній стан українського сільського господарства є складнішим, ніж у 2022 році. Аграрії входять у новий сезон із суттєвими перехідними залишками, необхідністю виплачувати кредити, оренду та податки, а також фінансувати наступну посівну. Ситуацію додатково загострюють російські удари по портовій та зерновій інфраструктурі. «Тоді блокування портів застало нас навесні, значна частина попереднього врожаю вже була реалізована, а альтернативна логістика через ЄС поступово нарощувалася. Зараз ми входимо в осінь із новим урожаєм, близько 8 млн тонн перехідних залишків, необхідністю сплачувати оренду, податки, повертати кредити та фінансувати наступну посівну», — зазначив очільник ВАР. Водночас, за словами Андрія Дикуна, сухопутні маршрути та використання портів сусідніх країн не можуть повністю компенсувати обмеження морського експорту. «Повноцінної альтернативи Чорному морю для українського агроекспорту немає. Жодна інша логістика не здатна замістити ті обсяги, які Україна традиційно експортувала морем», — зазначив очільник ВАР. Під час переговорів із представниками Світового банку на чолі з регіональною віцепрезиденткою у Європі та Центральній Азії Антонеллою Бассані сторони обговорили конкретні інструменти підтримки українського агросектору. «Потрібно зберегти десятки тисяч малих і середніх агровиробників. Саме вони сьогодні найбільше залежать від доступного кредитування та державних і міжнародних інструментів підтримки», — підкреслив Андрій Дикун. Зокрема, для продовження роботи пільгової кредитної програми «5-7-9%» необхідно залучити близько $250 млн від міжнародних партнерів. Також обговорювалися гарантійні інструменти для цільового фінансування, які дозволять українським банкам розширити кредитування агросектору. Окремим питанням стало тимчасове зберігання врожаю. Через його накопичення українським аграріям необхідно близько 50 тисяч зернових рукавів. Світовий банк опрацьовує механізм компенсації до 80% їхньої вартості після придбання. Серед довгострокових напрямів — можливий запуск у 2027 році глобальної ініціативи AgriConnect, яка має полегшити малим і середнім виробникам доступ до технологій та ринків. Також планується залучення експертів Світового банку до оцінки адаптації європейських правил з урахуванням реального стану українського сільського господарства в умовах війни. Підсумовуючи зустріч, голова ВАР наголосив, що окремих програм підтримки вже недостатньо для подолання потенційного дефіциту. «Зараз недостатньо окремих програм на десятки чи сотні мільйонів доларів, коли масштаб потенційного дефіциту вимірюється мільярдами. Потрібні системні рішення щодо фінансування, страхування та експорту. Необхідно набагато голосніше усім нам говорити про глобальні наслідки блокування Чорного моря. Якщо експорт обох країн тривалий час залишатиметься обмеженим, наслідки відчують насамперед найбідніші країни. Тому сьогодні наша стратегія дуже прагматична: зберегти агровиробників, пройти цей період і не втратити виробничий потенціал країни», — зазначив Андрій Дикун.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-ukraini-rozgladae-mozlivist-pidvisenna-pdv-do-21https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-ukraini-rozgladae-mozlivist-pidvisenna-pdv-do-21Mon, 14 Sep 2026 10:50:00 +0300articleКабінет міністрів України планує створити спецфонд для страхування бізнесу від воєнних ризиків, проте його наповнення може потребувати підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на 1 відсотковий пункт -  до 21%. Про це зустрічі з журналістами заявив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко, повідомляє Економічна правда. «За нашими оцінками, збитки бізнесу внаслідок атак цього року можуть сягнути $10 млрд. Це безпрецедентні масштаби. Ми розуміємо, що ті програми, які зараз у нас є, – це програма компенсації збитків, пільгове кредитування "5–7–9%" – не можуть задовольнити потреби всього бізнесу. Вони працюють для МСБ, але не покривають потреби великого бізнесу», – сказав міністр. Щоб виправити цю проблему, уряд пропонує створити страховий фонд, який передбачатиме відшкодування бізнесу до $10 млн першого збитку від російської атаки. Страховий внесок планують встановити на рівні 2% від вартості активу. Програму можуть запустити на початку 2027 року, а її географія включатиме всю Україну. Водночас, за словами міністра, страховий внесок у 2% від вартості активу буде недостатнім для повного забезпечення функціонування фонду. «На старті нам потрібен капітал у $2–3 млрд. Тобто ми говоримо, що це буде суттєва сума з боку України», – сказав О.Кравченко Також у Мінекономіки повідомили, що якщо залишати страхування добровільним та не підвищувати ПДВ, то для капіталізації фонду буде потрібно, щоб страховий внесок становив понад 20% вартості активу. Через непідємність такого внеску уряд планує докапіталізовувати фонд через підтримку міжнародних партнерів, а також наповнювати його з державних коштів – можливе підвищення податків є одним із засобів цього наповнення. В міністерстві підвищення ПДВ з 20% до 21% вважають найкращим рішенням та схиляються до нього. Альтернативами є введення тимчасового імпортного мита та підвищення вже наявних імпортних мит приблизно вдвічі. «Водночас рішення про підняття податків перебуває на етапі обговорень та не є остаточно ухваленим», - підкреслюється у повідомленні.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-veresni-alternativnimi-slahami-eksportuvali-630-tis-tonn-agroprodukciihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-veresni-alternativnimi-slahami-eksportuvali-630-tis-tonn-agroprodukciiMon, 14 Sep 2026 09:05:00 +0300articleЗ початку вересня Україна експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. тонн агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив під час спілкування із журналістами. Із загального обсягу експорту на зернові припало 380 тис. тонн – 35% від необхідного обсягу. Олійних культур експортовано 94 тис. тонн (60%), олії – 97 тис. тонн (66%), шроту – 60 тис. тонн, або близько третини потреби. «У вересні альтернативна логістика працює краще, ніж у серпні, однак ми все ще експортуємо лише близько 40% від того обсягу, який могли б забезпечувати за повноцінної роботи логістики. Тому наше завдання – одночасно розширювати альтернативні маршрути, підтримувати агровиробників із фінансуванням та тимчасовим зберіганням урожаю і працювати над відновленням повноцінного експорту через морські порти», – зазначив Тарас Висоцький.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/moldova-rozgladae-prodovzenna-licenzuvanna-importu-ukrainskogo-zernahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/moldova-rozgladae-prodovzenna-licenzuvanna-importu-ukrainskogo-zernaMon, 14 Sep 2026 08:20:00 +0300articleУряд Молдови аналізує доцільність продовження режиму ліцензування імпорту зернових та олійних культур із України. Чинний механізм обмежень, ухвалений парламентом Молдови на початку вересня, має завершитися 31 жовтня 2026 року. Наразі між владою країни та фермерськими асоціаціями триває дискусія щодо долі цих заходів, передає «ПроАгро Груп». Профільне міністерство зазначає, що поки немає чітких аргументів на користь пролонгації. За словами представників уряду, Кишинів серйозно оцінює ризики дзеркальних дій з боку Києва. Раніше після обмежень на імпорт української курятини виникала загроза аналогічних санкцій щодо молдовського вина та винограду. Крім того, обмеження шкодять місцевим виробникам борошна та тваринникам, підвищуючи ціни на сировину всередині Молдови. Зі свого боку, молдовські аграрії вимагають зберегти чинний порядок щонайменше до 31 грудня 2026 року. Вони занепокоєні, що вільний імпорт пшениці, кукурудзи та соняшнику наприкінці жовтня обвалить внутрішні ціни під час збирання врожаю. Член-засновник асоціації Forța Fermierilor («Сила фермерів») Александру Бринзе зазначив, що контроль імпорту не означає його заборони, а має винятково захистити внутрішній ринок. «Аналіз заявок за останні роки демонструє, що тваринники взагалі не зверталися по дозволи на ввезення. Основний попит на імпортну сировину формували виробники етанолу та переробники соняшнику», – наголосив він. Раніше прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан під час затвердження обмежень також зауважив складність цього питання. «Ми намагаємося обмежити дешевші поставки на місцевому ринку. На перший погляд, це дуже просте рішення, спрямоване на захист виробників-експортерів зерна. Проте воно створює проблеми іншим галузям», – сказав голова молдовського уряду. Представники Forța Fermierilor офіційно попередили, що готові вивести техніку на вулиці й відновити масштабні протести, якщо вимоги щодо захисту ринку до кінця року проігнорують.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-rozpocav-zbiranna-sonasnika-na-plosi-ponad-58-tis-gahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-rozpocav-zbiranna-sonasnika-na-plosi-ponad-58-tis-gaSun, 13 Sep 2026 11:20:00 +0300articleГосподарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали збиральну кампанію соняшника на площі понад 5,8 тис. га. Про це повідомила пресслужба із посиланням на керівника рослинницького дивізіону агрохолдингу Віталія Нехая. Господарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали активну фазу збиральної кампанії соняшника. Цьогоріч культура займає понад 5,8 тис. га. Наразі роботи завершені приблизно на 29% площ від загальної площі посіву соняшника. Темпи збирання значною мірою залежать від погодного фактора. Період достигання соняшника супроводжувався опадами, сумарна кількість яких на окремих полях становила 5-7 мм. Через це природне підсихання рослин відбувається повільніше, що впливає на можливість оперативного виходу сільгосптехніки в поля. «Зараз наше головне завдання максимально ефективно використати кожне погодне вікно для збирання. Опади дещо стримували темпи робіт, тому ми уважно стежимо за станом посівів та готовністю кожного поля до обмолоту», — зазначив Віталій Нехай. Для прискорення та вирівнювання достигання соняшника на площі близько 400 га в господарствах KSG Agro провели передзбиральну десикацію. Це технологічний захід, за допомогою якого прискорюють та вирівнюють підсихання рослин перед збиранням. Для соняшника це особливо важливо в умовах нестабільної погоди: десикація допомагає сформувати більш однорідний посів, знизити його вологість, полегшити роботу збиральної техніки та скоротити ризики втрат від осипання, опадів та затягування строків жнив.  «Десикація дала нам можливість вирівняти стан посівів на окремих площах і підготувати їх до більш ефективного збирання. Для господарства з такими обсягами посівів це також дозволяє краще планувати роботу техніки та використовувати короткі погодні вікна», — розповів Віталій Нехай. За попередніми оцінками агрономів, олійність насіння соняшника наразі дещо нижча за очікувану і становить 44-48%. Для насіння першого класу, призначеного для виробництва олії, базовий показник за ДСТУ становить 50% у перерахунку на суху речовину. Тож у KSG Agro очікують, що в міру завершення достигання пізніших масивів та за стабілізації погодних умов показники якості врожаю можуть покращитися. Остаточні результати кампанії будуть визначені після завершення збирання та проведення лабораторних аналізів. Для проведення кампанії KSG Agro задіяв 11 комбайнів CLAAS LEXION та до 30 вантажних автомобілів, які забезпечують оперативне вивезення зібраного врожаю з полів. Зібраний соняшник направляється одразу за кількома логістичними напрямами: на елеватори, переробний завод та складські потужності агрохолдингу. Така модель дозволяє KSG Agro оперативно приймати врожай, забезпечувати його належне зберігання та гнучко управляти подальшим рухом продукції. Загалом у компанії розраховують завершити збирання соняшника протягом наступних 2-3 тижнів, за умови сприятливої погоди та достатньої кількості погодних вікон для ефективної роботи техніки.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-moloko-sirovinu-v-ukraini-zrostaut-na-tli-aktivizacii-eksportnogo-popitu-ta-podorozcanna-birzovih-molocnih-tovarivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-moloko-sirovinu-v-ukraini-zrostaut-na-tli-aktivizacii-eksportnogo-popitu-ta-podorozcanna-birzovih-molocnih-tovarivSat, 12 Sep 2026 08:20:00 +0300articleСтаном на 9 вересня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку становила 15,30 грн/кг без ПДВ, що на 70 коп. більше, ніж місяцем раніше. Молоко вищого ґатунку подорожчало на 80 коп. — до 15,00 грн/кг, а першого ґатунку — на 1 грн, до 14,50 грн/кг. Середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 15,10 грн/кг без ПДВ, збільшившись за місяць на 75 коп. Підвищення закупівельних цін відбувається попри слабкий внутрішній попит на молочні продукти та погіршення безпекової ситуації. Основну підтримку ринку забезпечують експортний попит і зростання світових цін на біржові товари, зокрема сухе знежирене молоко. Водночас суттєвих запасів вершкового масла та сухого молока на складах наразі немає. Додатковим фактором для українського ринку є скорочення пропозиції молока у світі, зокрема в Європі. За таких умов зростання закупівельних цін може продовжитися. Очікується, що до кінця вересня великі партії молока екстра ґатунку можуть подорожчати до 15,50–16,00 грн/кг без ПДВ, а до кінця року — до 17,00–17,50 грн/кг. Водночас динаміка залежатиме від безпекової ситуації, валютного курсу, попиту з боку переробників, обсягів експорту та імпорту молочної продукції. Стримувальним фактором, зокрема, може стати імпорт сирів, який посилює конкуренцію на внутрішньому ринку. Окремим ризиком для галузі залишається виконання вимог ЄС щодо благополуччя тварин. Українські господарства мають до 1 січня 2028 року забезпечити відповідність європейським нормам, інакше країна ризикує зіткнутися з обмеженнями експорту молочної продукції до ЄС. Тому подальше зростання закупівельних цін залежатиме не лише від сприятливої ситуації на світовому ринку, а й від конкурентоспроможності української переробки, розвитку експорту та здатності виробників зберегти доступ до ключових зовнішніх ринків.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrofoodsummit-2026-so-viznacatime-globalni-agrarni-rinki-u-sezoni-202627https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrofoodsummit-2026-so-viznacatime-globalni-agrarni-rinki-u-sezoni-202627Fri, 11 Sep 2026 16:50:00 +0300articleОрганізатор саміту — Українська бобово-соєва асоціація (УБСА) — сформував основну ділову програму заходу. Однією з головних інтриг сезону стане зерновий ринок. Світ має достатньо зерна: глобальне виробництво у 2026/27 МР очікується на одному з найвищих рівнів в історії. Однак високі обсяги пропозиції вже не гарантують стабільності торгівлі. Через ризики у Чорному морі на перший план виходять питання походження зерна, маршрутів, вартості логістики та здатності постачальників гарантувати виконання контрактів. Саме навколо цих питань буде побудована Панель I. «Зерновий ринок 2026/27: глобальна перебудова». У фокусі — майбутня роль Чорноморського регіону, конкуренція з Північною та Південною Америкою і боротьба постачальників за ринки MENA та Азії. Своя боротьба за ринки розгортається і в сегменті твердої пшениці та продуктів її переробки. Якою буде ситуація на ринку пшениці дурум, як змінюється глобальна борошномельна індустрія — ці питання розглядатимуться під час Панелі II. «Тверда пшениця та переробка: ключові інсайти і виклики». На ринку бобових ситуація інша: в одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту. Індія, Китай, Пакистан і Туреччина залишаються у фокусі міжнародних постачальників. Головне питання Панелі III. «Глобальний ринок бобових: попит і пропозиція» — де у сезоні 2026/27 може виникнути дефіцит і хто з постачальників зможе скористатися змінами глобального попиту? Не менш інтригуючою буде соєва дискусія. Китай повертається в центр глобального попиту, Бразилія змінює цінову конфігурацію ринку, а продажі американської сої активізуються. Новий баланс між Китаєм, Бразилією та США здатний вплинути на торговельні потоки далеко за межами цих країн. У межах Панелі IV. «Ринок сої 2026/27: тренди та глобальні зміни» учасники говоритимуть про те, як змінюється глобальна торгівля соєю та де в новій структурі ринку концентруватиметься прибуток — у виробництві сировини, трейдингу чи переробці. Ще більше зовнішніх факторів впливають на ринок рослинних олій. Його динаміка дедалі тісніше пов’язана з енергетичними ринками: зміна цін на нафту позначається на вартості олій та економіці переробки. Конкуренція за Індію, Китай та Близький Схід посилюється. Під час Панелі V. «Глобальна динаміка ринку рослинних олій 2026/27» експерти обговорять хто з постачальників зможе зміцнити позиції на ключових ринках збуту. «Ми формували програму AgroFoodSummit 2026 навколо питань, які безпосередньо впливатимуть на рішення бізнесу у новому сезоні. Сьогодні вже недостатньо оцінити врожай і баланс попиту та пропозиції. Потрібно розуміти, куди переміщуються торговельні потоки, як змінюється поведінка великих покупців, хто посилює конкуренцію і де в цих умовах залишається маржа. Такий міжнародний зріз ринку ми хочемо отримати в Мерсіні», — зазначила президентка УБСА Антоніна Скляренко. Ексклюзивно частиною AgroFoodSummit 2026 стане семінар юридичного партнера заходу Fortior Law «Від передбачуваної війни до форс-мажору та засоби захисту у зернових спорах». В умовах нестабільного чорноморського судноплавства експерти зі Швейцарії розглянуть практичні ситуації, з якими стикаються учасники міжнародної торгівлі, — від неможливості виконання контрактів до арешту суден, забезпечення вимог та взаємодії з арбітражем. Практичним продовженням програми стане візит 25 вересня на виробничий комплекс Arbel (AGT) у Мерсіні — одного з провідних турецьких переробників та експортерів бобових. Учасники AgroFoodSummit зможуть ознайомитися з роботою підприємства, потужність якого становить до 4 000 тонн переробки на добу. Комплекс розташований лише за 8 км від Free Zone порту Мерсін, що безпосередньо інтегрує виробництво у міжнародні логістичні та торговельні потоки. У дискусіях AgroFoodSummit 2026 візьмуть участь представники аграрного бізнесу, трейдингу, переробки, аналітичних компаній, галузевих асоціацій та державних установ із України, Туреччини, США, Італії, Швейцарії, Болгарії, Бельгії, Казахстану, Індії, Пакистану, Сінгапуру та інших країн Близького Сходу, Африки, Азії та ЄС. Подія об’єднає понад 300 компаній із понад 25 країн світу. Програма заходу  - https://agrofoodsummit.com/#programhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/udari-rf-po-pidpriemstvah-agropererobki-stvoruut-dodatkovi-riziki-dla-svitovogo-prodovolcogo-rinkuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/udari-rf-po-pidpriemstvah-agropererobki-stvoruut-dodatkovi-riziki-dla-svitovogo-prodovolcogo-rinkuFri, 11 Sep 2026 13:10:00 +0300articleРосійські удари по підприємствах агропереробки свідчать про спробу РФ послабити продовольчу безпеку України та створити додаткові ризики для світового продовольчого ринку. Про це заявив заступник голови ВАР Денс Марчук. За його словами, атаки на переробні підприємства створюють додаткові ризики для агросектору, оскільки скорочення виробничих потужностей може впливати на попит на сировину та можливості її реалізації. Водночас Денис Марчук наголосив на необхідності перегляду умов експорту сої та ріпаку. «З минулого року в Україні діє 10% мито на експорт цих культур, запроваджене, зокрема, для стимулювання внутрішньої переробки. В умовах воєнних ризиків товаровиробники мають мати можливість реалізовувати свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це дозволить їм зберігати стабільність і не залежати від ситуації лише на одному ринку», — зазначив Марчук. Нагадаємо, ВАР від самого початку виступала проти запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку, оскільки вважає його дискримінаційним щодо малих та середніх агропідприємств. Унаслідок невеликих обсягів продукції дрібні фермери не мають змоги експортувати врожай самостійно, тому позбавлені права на звільнення від сплати мита. ВАР наголошує, що це мито покликане штучно занизити внутрішні закупівельні ціни на сою та ріпак за рахунок обмеження експорту. Крім того, запровадження мита на постійній основі прямо порушує Угоду про асоціацію з ЄС, яка забороняє введення нових постійних експортних обмежень.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/vid-testuvan-do-risen-partnerstvo-u-nasinnictvihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/vid-testuvan-do-risen-partnerstvo-u-nasinnictviFri, 11 Sep 2026 12:05:00 +0300articleРегіональні центри насінництва та платформа SeedsVision Global як інструменти для доступу до даних і вибору сортів та гібридів Всеукраїнська аграрна рада запрошує мікро-, малі та середні агровиробники, насіннєвих компаній, науково-дослідних установ, органів державної влади, профільних громадських об’єднань, селекційних установ та аграрних закладів вищої освіти взяти участь в онлайн-інформаційному заході «Підсумки проєкту ВАР з розвитку партнерства у насінництві: незалежне тестування, регіональні центри та цифрова платформа SeedsVision Global». Дата проведення: 15 вересня 2026 року  Час проведення: 15:00 до 16:30 Формат: онлайн, Zoom  В умовах кліматичних змін, дефіциту вологи та зростання виробничих ризиків вибір сорту стає для агровиробника не лише агрономічним, а й економічним рішенням. Один і той самий сорт чи гібрид може по-різному показувати себе залежно від регіону, ґрунтів, погодних умов і технології господарства. Під час заходу учасники дізнаються про ключові результати проєкту ВАР з розвитку стратегічного партнерства у насінництві, модель роботи регіонального центру насінництва та цифрову платформу SeedsVision Global як інструмент, що надає агровиробникам доступ до результатів тестування сортів і гібридів у різних регіонах України. У програмі заходу: Катерина Дудка, експерт проєкту розвитку насінництва, ВАР, розповість про референтну бізнес-модель: стандартизація та масштабування незалежного тестування сортів і гібридів. Галина Каражбей, менеджер проєкту розвитку насінництва, ВАР, презентує SeedsVision Global як цифровий інструмент доступу до результатів тестування сортів і гібридів. Як SeedsVision Global створює основу для об’єднання результатів тестування з різних регіонів України та їхнього використання агровиробниками. У межах практичної дискусії учасники обговорять, які дані тестувань сортів і гібридів потрібні агровиробнику для прийняття виробничих рішень, що необхідно зробити, щоб результати тестувань стали регулярним інструментом у виробничій практиці, а також як забезпечити їх незалежність, достовірність. Окрему увагу буде приділено тому, як результати тестувань у різних регіонах можуть доповнювати одне одного та як залучити агровиробників, наукові установи й насіннєві компанії до подальшого наповнення та розвитку SeedsVision Global. Вступне слово: Владислав Карпенко, керівник напрямку з розвитку продуктивності, Програма АГРО Модератор заходу: Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Реєстрація обов’язкова за посиланням: https://us06web.zoom.us/meeting/register/dMOG0FTSSeaxjSCUaVpjVQ Зверніть увагу: посилання на зустріч прийде на вказану вами пошту після заповнення форми реєстрації. Захід проводиться Всеукраїнською аграрною радою (ВАР) у межах проєкту з розвитку стратегічного партнерства у галузі насінництва, що є частиною ініціативи Програми АГРО та реалізується за підтримки Уряду США, за участі партнерів з приватного сектору. Метою ініціативи є розширення доступу мікро, малих та середніх агропідприємств до інформації про сорти та гібриди основних польових культур, найбільш адаптованих до агрокліматичних умов України.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/olijni-kulturi-zalisautsa-pributkovimi-ale-rentabelnist-vpala-do-minimumu-visockijhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/olijni-kulturi-zalisautsa-pributkovimi-ale-rentabelnist-vpala-do-minimumu-visockijFri, 11 Sep 2026 10:50:00 +0300articleОлійні культури в Україні поки залишаються прибутковими, однак їхня рентабельність цього року скоротилася до мінімальних показників — переважно 0–10% проти щонайменше 20% торік. На доходи виробників тиснуть нижчі ціни та дорога логістика в умовах обмежених можливостей експорту. Про це 11 вересня  повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого спілкування з журналістами.  «По соняшнику рентабельність буде до 10%, по сої — до 5%, по ріпаку — близько 10%. Тобто сьогодні олійні не мають тієї прибутковості, на яку очікували і яка важлива для розвитку галузі. Для порівняння, у 2025 році рентабельність становила щонайменше 20% і більше. Але про збитковість їх виробництва не йдеться», — зазначив Тарас Висоцький. Водночас цього року в Україні очікується значний урожай основних олійних культур. За оцінкою міністерства, поточні балансові прогнози щодо виробництва соняшнику, сої та ріпаку є достатньо реалістичними, хоча показник по соняшнику ще буде скоригований. «Загалом ми орієнтуємося на близько 20 млн тонн олійних: 12 млн тонн соняшнику та по 4 млн тонн сої й ріпаку. Ріпаку вже зібрано майже 4 млн тонн, близько 4 млн тонн очікуємо по сої. Щодо соняшнику, то фактичний урожай може бути на 1–1,5 млн тонн більшим, оскільки частина дрібних виробників  не подає статистичні дані. Остаточно це буде зрозуміло під кінець року», — сказав міністр. За таких обсягів урожаю Україна має достатньо внутрішніх потужностей для переробки олійних. За розрахунками міністерства, якщо переробити близько половини врожаю ріпаку та сої і практично весь соняшник, потреба становитиме близько 16 млн тонн. Наявні потужності перевищують потребу. Проте зберігається ризик їх втрати через російські атаки. «Чи є в нас сьогодні потужності для переробки 16 млн тонн олійних? Є. Їх навіть більше — понад 20 млн тонн. Станом на сьогодні можемо казати, що потужностей вистачає, але бачимо, що ситуація щодня може змінюватися», — зазначив він. Проблемним для ринку залишається експорт, обсяги якого через обмежені можливості логістики все ще суттєво нижчі за необхідні. Однак у вересні ситуація дещо покращилася порівняно із серпнем. «За 1–9 вересня ми експортували 630 тис. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки — це 40% від того, що могло б експортуватися. Для порівняння, серпень ми закрили на рівні близько 33% від потреби. Безпосередньо олійних у вересні експортовано 94 тис. тонн, або 60% від потреби. Ці показники кращі, ніж були в серпні, але, звісно, набагато нижчі за необхідні за умови повноцінної та безпечної роботи логістики», — додав Тарас Висоцький. Ціни на олійні культури наразі нижчі, ніж могли б бути за умов повноцінного експорту. Тому покращення економіки виробництва значною мірою залежатиме від можливостей нарощувати поставки на зовнішні ринки. «Наша ціль залишається незмінною — працювати над усіма інструментами з розширення альтернативних шляхів експорту і геополітично — над відкриттям портів Великої Одеси», — наголосив міністр в контексті ринку олійних культур.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/derzstat-pogirsiv-ocinku-zrostanna-vvp-ukraini-u-ii-kv-2026-proti-ii-kv-2025-do-04https://beta.agravery.com/uk/posts/show/derzstat-pogirsiv-ocinku-zrostanna-vvp-ukraini-u-ii-kv-2026-proti-ii-kv-2025-do-04Fri, 11 Sep 2026 09:05:00 +0300articleРеальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в другому кварталі 2026 року збільшився на 0,4% порівняно з квітнем-червнем 2025 року, таку оновлену оцінку дала у середу Державна служба статистики, яка на початку серпня попередньо оцінила його зростання у 0,6%. "Зміна оцінки реального ВВП у другому кварталі 2026 року відбулася внаслідок уточнення оперативних даних, зокрема адміністративних даних Держказначейства (звіти про виконання Державного та місцевого бюджетів), отримання розширених даних Платіжного балансу, а також надходження нових даних від НБУ щодо фінансових корпорацій, страхових компаній, ломбардів, Пенсійного фонду, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, надходження додаткових даних зі статистики послуг, а саме щодо поштової та кур'єрської діяльності та телекомунікацій", – пояснив Держстат на своєму сайті. Згідно з його даними, порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактору, реальний ВВП зріс на 0,3%, тоді як попередня оцінка становила 0,4%. Номінальний ВВП за другий кварталі 2026 року становив 2 трлн 305,7 млрд грн порівняно із 2 трлн 47,2 млрд грн у першому кварталі, повідомив Держстат. Як повідомлялося, у першому кварталі цього року, за даними статистичного відомства, реальний ВВП України скоротився проти відповідного періоду 2025 року на 0,6%, а проти попереднього кварталу – на 0,7%. У 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році з 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної агресії. Торік у четвертому кварталі Держстат оцінив збільшення ВВП у 3,0%, у третьому – у 2,1%, у другому – у 0,7% та у першому – у 0,8%. Нацбанк наприкінці липня цього року повернув прогноз зростання реального ВВП у 2026 році до 1,8% з 1,3% у квітневому Інфляційному звіті завдяки очікуванням значного зовнішнього фінансування, яке піде на внутрішнє виробництво сектор ОПК. НБУ очікує, що у третьому кварталі зростання ВВП прискориться до 2,1%, у четвертому – до 4,2%, а у першому кварталі наступного року – до 5,2%. МВФ у червні-липні погіршив прогноз зростання реального ВВП України цього року до 1,0-1,6% з 1,8-2,5%, тоді як у квітневому World Economic Outlook (WEO) він оцінював його у 2%. Кабмін знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,6% з 2,4%, на яких базувався держбюджет-2026 під час його затвердження наприкінці минулого року.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrokompanii-prognozuut-podorozcanna-posivnoi-na-15-30https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrokompanii-prognozuut-podorozcanna-posivnoi-na-15-30Fri, 11 Sep 2026 08:20:00 +0300articleЗа оцінками різних агропідприємств, витрати на осінню посівну зростуть на 15-30%. Головним чином через підвищення цін на дизельне пальне, передає «ПроАгро Груп». Зокрема, у «Волинь-Зерно-Продукт» очікують, що витрати на посівну зростуть приблизно на 15%. За оцінкою керівника  департаменту аграрного виробництва Ярослава Мазуренка, витрати компанії на дизельне пальне зросли вдвічі. Восени витрата пального найбільша — на основний обробіток ґрунту та сівбу. При цьому ціна на насіння майже не змінилася, а ЗЗР подорожчали лише на 3-4%. У «Нібулоні» прогнозують зростання витрат на 25-30% проти минулого року. В компанії відмовлятися від основних складових технології компанія не планують. За словами директора з агровиробництва Олега Веселова, збалансоване живлення та ефективний захист посівів залишаються обов’язковими. Не планують урізати технологію вирощування у «ТАС Агро». Тут вважають, що важлива не мінімальна сума витрат на гектар, а кінцевий результат — запланований урожай і зерно потрібної якості. «Ми не вважаємо механічне скорочення витрат правильним шляхом. Якщо відмова від якогось елемента технології призводить до втрати врожаю або погіршення якості зерна, така економія зрештою може обійтися дорожче», – зазначив директор департаменту виробництва Віталій Ванчуляк.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/inflacia-u-serpni-znizilasa-do-01-ale-u-ricnomu-vimiri-zrosla-do-81-derzstathttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/inflacia-u-serpni-znizilasa-do-01-ale-u-ricnomu-vimiri-zrosla-do-81-derzstatThu, 10 Sep 2026 16:50:00 +0300articleСпоживчі ціни в Україні у серпні 2026 року збільшилися на 0,1% після зростання на 0,3% у липні та зниження на 0,1% у червні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у середу. Статвідомство нагадало, що у серпні 2025 року було зафіксовано зниження цін на 0,2%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками серпня 2026 року збільшилася до 8,1% з 7,7% за підсумками липня та 7,2% за підсумками червня, але це все ще нижче 8,2% за підсумками травня. Зазначається, що у серпні-2026 базова інфляція зросла до 0,5% з 0,3% у липні, що відповідає рівню червня. З урахуванням того, що у серпні-2025 базова інфляція становила ті ж 0,5%, у річному вимірі вона залишилася на рівні 8,1%. Як повідомлялося, Національний банк України наприкінці липня погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10,0% з 9,4% у попередньому квітневому прогнозі, а на 2027 рік – до 6,9% з 6,5%. Втім днями заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для агентства "Інтерфакс-Україна" зазначив, що липневе оновлення прогнозу не враховувало нових атак на логістичну інфраструктуру та її руйнування, наслідком яких є додаткове зростання споживчих цін, яке Нацбанк оцінює у 0,4-0,6 відсоткових пунктів.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-rinku-furaznoi-psenici-trivae-znizenna-cinhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-rinku-furaznoi-psenici-trivae-znizenna-cinThu, 10 Sep 2026 13:30:00 +0300articleЗгідно з даними ІА «АПК-Інформ», поточного тижня в портах Дунаю закупівельні ціни на фуражну пшеницю продовжують перебувати під тиском. Як зазначається, знижувальна цінова динаміка на дану культуру зумовлена відсутністю попиту з боку експортерів, які зосереджені виключно на продовольчій пшениці. Ситуацію критично посилює наближення збирання масштабного врожаю кукурудзи за умов заблокованих глибоководних портів і перенавантаженої логістики. Старт масового збирання пізніх культур створює гострий дефіцит транспорту та вагонів, що призводить до захаращення сховищ, посилення внутрішньої конкуренції та подальшого тиску на ціни фуражу, які тримаються на низьких рівнях. Так, в портах Дунаю протягом звітного періоду закупівельні ціни на фуражну пшеницю знизились на 2-4 USD/т і станом на 9 вересня озвучуються в діапазоні 146-155 CPT-порт. При цьому лише в окремих випадках озвучуються на рівні 168 USD/т CPT-порт на термінові угоди. Також варто відзначити подальше зростання спреду порівняно з продовольчою пшеницею, ціни на яку озвучується переважно в межах 167-178 USD/т CPT-порт, що на 21-23 USD/т дорожче за фураж.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/odesina-zibrala-rekordnij-vrozaj-u-ponad-5-mln-tonn-rannih-zernovih-i-zernobobovih-kulturhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/odesina-zibrala-rekordnij-vrozaj-u-ponad-5-mln-tonn-rannih-zernovih-i-zernobobovih-kulturThu, 10 Sep 2026 10:50:00 +0300articleАграрії Одеської області завершили збирання ранніх зернових і зернобобових культур, зібравши понад 5 млн тонн зерна з площі близько 1,2 млн га, середня урожайність склала 42 ц/га, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у Телеграм. "Це найвищий показник в історії Одеської області. Такого результату наші аграрії досягли попри повномасштабну війну, продовжуючи забезпечувати продовольчу безпеку та зміцнювати економіку регіону й держави", – повідомив Кіпер. Наразі, за його словами, господарства області вже розпочали збирання пізніх культур та посів озимих під урожай наступного року.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/castka-importu-dizpalnogo-cerez-porti-pivdna-ukraini-skorotilasa-do-33https://beta.agravery.com/uk/posts/show/castka-importu-dizpalnogo-cerez-porti-pivdna-ukraini-skorotilasa-do-33Thu, 10 Sep 2026 09:05:00 +0300articleУ серпні частка імпорту дизельного пального через порти півдня України скоротилася до 33% проти 50% роком раніше. Про це повідомляє Консалтингова група «А-95». За словами директора «А-95» Сергія Куюна, на цьому маршруті зросли воєнні ризики, а разом із ними — фрахтові ставки та витрати на вторинну логістику. Водночас котирування пального у Північно-Західній Європі стали нижчими за середземноморські. На цьому тлі частка поставок через західний кордон зросла до 67% проти 50% у серпні минулого року. Поставки з Румунії скоротилися на 28% — до 121 тис. тонн, із Греції — на 58%, до 49 тис. тонн, із Туреччини — на 49%, до 18 тис. тонн. Паралельно зростають поставки через Польщу. Зокрема, у червні група ОККО запустила стабільний канал імпорту через термінал у Гдині за угодою з польською державною компанією PERN. Загалом у серпні Україна імпортувала 588 тис. тонн дизельного пального, що на 10% менше, ніж торік. За січень–серпень імпорт становив 4,2 млн тонн, що на 7% більше у річному вимірі.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-volini-buduut-novij-soepererobnij-zavodhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-volini-buduut-novij-soepererobnij-zavodThu, 10 Sep 2026 08:20:00 +0300articleКомпанія «АБМ-ТРЕЙД» будує на Волині новий завод з переробки соєвих бобів потужністю близько 190 тонн на добу. Загальний обсяг інвестицій у будівництво становить 8,5 млн євро, передає «ПроАгро Груп». Як розповів керівник «АБМ-ТРЕЙД» Роман Огроднічий, запустити підприємство планують у листопаді 2026 року. На ньому компанія планує виробляти два види продукції: смажену сою для свиней і птиці та соєвий продукт із високим вмістом захищеного протеїну для ВРХ. Для цього соя проходитиме кілька етапів обробки: очищення, сушіння, термічну обробку та охолодження. Виробнича потужність підприємства становитиме близько 8 тонн сої на годину за безперервної роботи. «Наразі ми маємо можливість виготовляти до 350 тонн/добу преміксів, комбікормів та кормових добавок. Вирішили розширити існуючий асортимент новими для нас продуктами, що дасть можливість розширити географію продажів і збільшити кількість клієнтів як в Україні, так і за кордоном. Таке розширення виробничих потужностей дозволить також зменшити собівартість деяких існуючих продуктів за рахунок використання смаженої сої у власних кормах та білкових концентратах», – пояснив керівник підприємства. Для зберігання сировини та готової продукції на підприємстві встановлять шість силосів загальна місткістю 2 958 куб. метрів. Загальна площа виробничого комплексу становитиме близько 4 тис. кв. метрів.  Обладнання для переробки сої «АБМ-ТРЕЙД» напряму закуповує в американських партнерів. Будівництвом виробничого комплексу займається «LLENTAB-Україна». Сировину для нового підприємства компанія планує закуповувати у фермерських господарств України. Частину продукції використовуватимуть у власному виробництві кормів і білкових концентратів, а решту постачатимуть українським тваринницьким господарствам та експортуватимуть. За словами Романа Огроднічого, щодо експорту продукції вже є попередні домовленості з потенційними покупцями з країн ЄС, Молдови та Азії. Є певний інтерес з боку країн Африки.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-serpni-ukrzaliznica-perevezla-v-eksportnomu-spolucenni-ponad-110-tis-tonn-roslinnih-olijhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-serpni-ukrzaliznica-perevezla-v-eksportnomu-spolucenni-ponad-110-tis-tonn-roslinnih-olijWed, 09 Sep 2026 16:55:00 +0300articleУпродовж серпня Укрзалізницею в експортному сполученні перевезено 113 тис. тонн рослинних олій, що на 15,4% більше, ніж у липні, та на 54,7% - порівняно з відповідним періодом торік, повідомляє Rail.insider. Як уточнюється, експорт олії розділився за напрямками таким чином: у напрямку західних прикордонних переходів - 85%, у напрямку портів - 15%. «Схожа пропорція характерна і для перевезення макухи та шротів. У напрямку портів їх експортовано залізницею 21% від загального обсягу, до західних прикордонних переходів - 79%», - зазначається у повідомленні. Загалом у серпні Укрзалізниця транспортувала 167,1 тис. тонн макухи та шротів. Показник на 9,3% менший за липневий і на 7,4% «не дотягує» до обсягу відповідного періоду торік.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-ta-globalgiving-rozpocinaut-reestraciu-na-osvitno-grantovu-programu-dla-fermerok-talenta-2026-2027https://beta.agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-ta-globalgiving-rozpocinaut-reestraciu-na-osvitno-grantovu-programu-dla-fermerok-talenta-2026-2027Wed, 09 Sep 2026 15:02:00 +0300articleЗ метою підтримки та розвитку жіночого фермерства в умовах повномасштабної війни міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience оголошує про старт освітньо-грантової програми TalentA 2026-2027 для жінок-фермерок із сільської місцевості. Сукупний грантовий фонд програми для розвитку локальної переробки агропродукції становить понад 600 тисяч гривень.  Програма реалізується у партнерстві з міжнародною благодійною організацією GlobalGiving та Буковинською агенцією регіонального розвитку і спрямована на зміцнення продовольчої безпеки громад через розвиток переробки сільськогосподарської продукції та розширення локального виробництва харчових продуктів. Від початку існування Міністерство аграрної політики та продовольства виступає інституційним партнером програми TalentA в Україні, а спільні зусилля у напрямку підтримки фермерів закріплено у спільній декларації Corteva та міністерства. Реєстрація на програму розпочинається 7 вересня та триватиме до 30 вересня 2026 року за посиланням: https://forms.gle/icoVYLMXUcuu1F9bA TalentA є міжнародною освітньо-грантовою програмою Corteva Agriscience, яка з 2019 року успішно реалізується у різних країнах світу та вже стала важливою платформою підтримки жінок у сільському господарстві в Україні. Програма є частиною довгострокових соціальних ініціатив компанії, спрямованих на розвиток сільських громад, підтримку продовольчої безпеки та розширення можливостей для жінок в аграрному секторі. Мета програми полягає у підвищенні економічної стійкості сільських громад шляхом розширення доступу жінок-фермерок до сучасних знань, практичних інструментів і фінансової підтримки. TalentA передбачає навчальний курс та грантовий конкурс мікропроєктів. Взяти участь у програмі можуть жінки віком від 18 років, які працюють у сфері сільського господарства або є власницями чи співвласницями агропідприємств щонайменше один рік, а також проживають у населених пунктах із населенням до 10 тисяч осіб або працюють на підприємствах, зареєстрованих у таких громадах. Навчальна програма TalentA 2026-2027 розроблена з урахуванням актуальних викликів, з якими стикаються жінки-фермерки в умовах війни. Отримані знання допоможуть учасницям розвивати власний бізнес, запускати проєкти з переробки сільськогосподарської продукції та збільшувати обсяги локального виробництва харчових продуктів. Серед лекторів програми провідні експерти академічної та бізнес-спільноти, а також фахівці Corteva Agriscience, які володіють передовими знаннями та багаторічним міжнародним досвідом роботи у понад 120 країнах світу. Участь у програмі є безкоштовною та орієнтована на жінок, які прагнуть професійного розвитку й готові інвестувати у власне майбутнє. Учасниці, які успішно завершать навчання, отримають сертифікати, що підтверджують новий рівень їхньої підготовки. Власниці сертифікатів також зможуть взяти участь у грантовому конкурсі та позмагатися за фінансову підтримку від Corteva Agriscience для реалізації проєктів із розвитку бізнесу та переробки агропродукції. Загальний грантовий фонд програми становить понад 600 тисяч гривень і буде розподілений між переможницями за рішенням експертної ради. Результати грантового конкурсу буде оголошено у березні 2027 року. «Українські фермерки невпинно працюють заради продовольчої стабільності країни, і Corteva продовжує бути поруч, підтримуючи їх у цей вирішальний час. Саме тому програма TalentA зосереджена на тому, щоб надати жінкам-фермеркам практичні знання, ресурси та підтримку для зміцнення своїх господарств і громад. І у фокусі - розвиток локального виробництва та переробки, як основи економічної витривалості. Ми відкриті до нових ідей, нових історій і нових учасниць, які готові діяти та розвиватися через агроосвіту, співпрацю та сталий розвиток», − говорить Наталія Кулакевич, спеціалістка із зв'язків з державними органами та індустрією Corteva Agriscience в Україні, координаторка та голова експертної ради Програми TalentA в Україні. «Освітньо-грантова програма TalentA вже кілька років допомагає українським фермеркам здобувати нові знання, розвивати власну справу та реалізовувати проєкти, важливі для розвитку громад. Особливо цінно, що навіть в умовах війни програма продовжує підтримувати жінок у сільській місцевості, надаючи їм доступ до якісної освіти, експертного супроводу та можливостей для розвитку. Такі ініціативи сприяють зміцненню продовольчої безпеки, розвитку переробки та економічної стійкості громад і ми з боку Міністерства раді бути партнером такої ініціативи», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Ознайомитися з перебігом програми TalentA 2026-2027 можна за посиланням та у соціальних мережах.