https://beta.agravery.com/site/indexhttps://beta.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://beta.agravery.com/site/indexukWed, 15 Jul 2026 09:10:00 +0300https://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-trivaut-zniva-agrarii-vze-namolotili-ponad-31-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-trivaut-zniva-agrarii-vze-namolotili-ponad-31-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauWed, 15 Jul 2026 09:10:00 +0300articleСтаном на 14 липня українські аграрії в усіх областях розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Уже обмолочено 763,0 тис. га, або 6% прогнозованих площ, та намолочено 3,1 млн тонн зерна нового врожаю.  Зокрема, зібрано: ячмінь – намолочено 1842,4 тис. тонн із площі 417,7 тис. га при середній врожайності 44,1 ц/га; пшениця – 1113,1 тис тонн із площі 280,7 тис. га, середня врожайність становить 39,6 ц/га; горох – 156,4 тис. тонн гороху з площі 64,6 тис. га, врожайність 24,2 ц/га. За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Зокрема: Одеська область – 1 001,0 тис. тонн з площі 238,0 тис. га (пшениці – 190,1 тис. тонн, ячменю – 728,9 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн); Миколаївська область – 805,1 тис. тонн з площі 227,3 тис. га (пшениці – 351,5 тис. тонн, ячменю – 409,2 тис. тонн, гороху – 44,4 тис. тонн); Дніпропетровська область – 567,3 тис. тонн з площі 148,2 тис. га (пшениці – 385,8 тис. тонн, ячменю – 172,3 тис. тонн, гороху – 9,2 тис. тонн). Паралельно в Україні триває збирання озимого та ярого ріпаку – першої олійної культури нового врожаю. Обмолочено на площі 77,0 тис. га, зібрано 149,1 тис. тонн при середній врожайності 19,4 ц/га.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kabmin-utocniv-pravila-perevirok-biznesu-v-umovah-voennogo-stanuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/kabmin-utocniv-pravila-perevirok-biznesu-v-umovah-voennogo-stanuWed, 15 Jul 2026 08:20:00 +0300article1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 904, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану». Що саме змінилося у порядку проведення заходів державного нагляду та контролю в умовах воєнного стану, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Згідно з внесеними змінами, уточнено, що позапланові заходи для перевірки виконання приписів та розпоряджень без заяви особи, тобто з ініціативи органу контролю, можуть здійснюватися лише щодо тих документів, які були видані за результатами заходів, що відбулися не раніше 24 лютого 2022 року. Також уточнено, що за бажанням особи може проводитися, зокрема, перевірка виконання нею приписів або розпоряджень, виданих за результатами попередніх заходів контролю. Встановлено заборону на проведення перевірок виконання приписів, розпоряджень або інших документів, якщо вони стосуються об’єктів нерухомості, щодо яких наявна хоча б одна з таких обставин: інформацію про об’єкт внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій; об’єкт розташований на територіях активних чи можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення або припинення, або на тимчасово окупованих територіях України згідно з переліком Мінрозвитку; об’єкт розташований на земельних ділянках, віднесених до зон ризикованого землеробства; об’єкт розташований на територіях, включених до Реєстру територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами. Постанову також доповнено новим пунктом 1-1. Він визначає, що положення цієї постанови не застосовуються до здійснення перевірок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших державних органів. Крім того, розширено підстави для проведення позапланових заходів за рішенням центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ). До них додано посилання на абзаци сьомий, восьмий та дванадцятий частини третьої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Раніше у постанові було зазначено лише абзац одинадцятий цієї статті — щодо наявності загрози життю чи здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, що безпосередньо пов’язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності. Після змін до підстав також додано: розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, видане за результатами проведення заходу державного нагляду або контролю, — з метою перевірки його виконання; обґрунтоване звернення фізичної особи, фізичної особи — підприємця або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом ліцензійних умов такій особі або особам було завдано матеріальної шкоди чи порушено їхні законні права або інтереси, — з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині; подання ліцензіатом письмової заяви до органу ліцензування про здійснення заходу державного нагляду або контролю за його бажанням. Водночас додано виняток із загального правила заборони перевірок на небезпечних територіях. Обмеження щодо нерухомого майна в небезпечних зонах або пошкоджених об’єктах не поширюються на заходи контролю, які здійснює Держпродспоживслужба відповідно до окремих положень постанови. Йдеться про заходи контролю, які проводяться: відповідно до пункту 1 постанови — за рішенням суду, заявою самої особи, яку перевіряють, або для перевірки виконання приписів; відповідно до пункту 4-5 постанови — щодо якості харчових продуктів для Сил оборони; відповідно до пункту 9 постанови — щодо вимог ветеринарної практики та виробництва ветеринарних препаратів; відповідно до абзаців четвертого і п’ятого пункту 4-1 постанови — щодо законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, а також державних регульованих цін, метрологічного нагляду та захисту прав споживачів у сфері надання житлово-комунальних послуг. Також змінено порядок прийняття рішень про позапланові перевірки щодо державних регульованих цін, метрологічного нагляду та захисту прав споживачів, зокрема у сфері житлово-комунальних послуг. Тепер такі рішення можуть ухвалювати не лише центральний апарат Держпродспоживслужби, а й її територіальні органи. Окремо уточнено пункт 4-5 постанови, який передбачає позапланові заходи у разі встановлення фактів невідповідності харчових продуктів вимогам безпечності та якості, що несе загрозу для військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України. До переліку ініціаторів таких перевірок прямо додано службу державного замовника Міністерства оборони України. Таке звернення подається за погодженням із Міністерством оборони України. Також уточнено, що підставою для таких перевірок є ризики виникнення і поширення інфекційних хвороб та отруєнь, які мають або можуть мати негативний вплив на обороноздатність, права, законні інтереси, життя та здоров’я військовослужбовців. Крім того, по всьому тексту постанови оновлено термінологію. Зокрема, слова «юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців» і термін «суб’єкт господарювання» замінено на формулювання «юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб» у відповідних відмінках. Нагадаємо, з питаннями, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо державного нагляду та контролю, земельних відносин, бронювання працівників, підтвердження критичності, податкового обліку та участі у державних програмах підтримки, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-za-poskodzene-majno-ta-strahuvanna-voennih-rizikiv-zmini-u-postanovi-no-887https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-za-poskodzene-majno-ta-strahuvanna-voennih-rizikiv-zmini-u-postanovi-no-887Tue, 14 Jul 2026 16:50:00 +0300article8 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 887, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2025 року № 1541 «Деякі питання надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків». Що саме змінилося у порядку надання компенсації за знищене чи пошкоджене майно бізнесу, а також у механізмі компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Згідно з внесеними змінами, скасовано вимогу щодо використання майна, яке бере участь у програмі, виключно в основній діяльності підприємства. Це стосується як компенсаційної, так і страхової частини програми. Також спрощується механізм отримання компенсації за пошкоджене або знищене виробниче обладнання та інженерні мережі. У разі їх пошкодження чи знищення тепер не потрібно вносити інформацію до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна. Подати заяву можна разом із документами, що підтверджують: право власності; факт пошкодження майна, зокрема акти ДСНС, довідки Національної поліції або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; результати оцінки завданих збитків, зокрема звіт про оцінку майна, акт оцінки майна або висновок судового експерта. Постановою також скасовано додаткові умови для потенційних отримувачів компенсації. Відтепер претендувати на державну допомогу можуть суб’єкти господарювання, які не зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, а також ті, хто раніше отримував державну допомогу з порушенням умов її надання або вимог щодо цільового використання коштів. Окремо уточнено перелік майна, яке може бути включене до програми компенсації. Визначено, що до програми не включаються машини: транспортні засоби, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми, що підлягають державній та відомчій реєстрації. Крім того, з порядку виключено пункт щодо подання заяв окремо по кожному об’єкту пошкодженого або знищеного майна. Постанова № 887 також запроваджує новий механізм координації прямої державної компенсації майна, розташованого на територіях підвищеного ризику, зі страховим відшкодуванням. Раніше отримання будь-якого відшкодування від третіх осіб, зокрема страхового, навіть часткового, було підставою для повної відмови у державній компенсації. Тепер відмова у державній компенсації застосовується лише тоді, коли страхове або інше відшкодування повністю покриває збиток. Якщо страхове відшкодування є частковим, державна компенсація не скасовується, а зменшується на суму отриманої виплати. Зміни також стосуються компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Зокрема, продовжено строк подання заяв до 1 серпня 2026 року для підприємств, які уклали договори страхування від воєнних ризиків після 1 січня 2026 року, але не подали заяву про участь у програмі під час оформлення договору. Також змінено строк звернення до Агентства для отримання компенсації страхової премії. Раніше заяву потрібно було подати протягом 60 календарних днів з дати укладення договору страхування. Тепер її необхідно подати не пізніше ніж через 30 календарних днів після закінчення строку дії договору. Для страхової частини порядку також скасовується умова про використання постраждалого майна в основній діяльності підприємства. Крім того, змінено базу розрахунку річного ліміту компенсації. Сам розмір ліміту залишається незмінним — 3 млн грн на одного суб’єкта господарювання за календарний рік. Водночас змінюється підхід до визначення договорів, які враховуються в ліміт конкретного року: раніше до нього включалися лише договори, строк дії яких закінчився у відповідному календарному році. Ще одна зміна стосується обов’язків страховика. Відтепер страховик сам має перевіряти відповідність договору умовам програми під час включення клієнта. Раніше перевірка відповідності самого договору страхування умовам програми відбувалася лише на етапі виплати компенсації Експортно-кредитним агентством, тобто вже після укладення договору. Нагадаємо, з питаннями, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо участі у державних програмах підтримки, податкового обліку, земельних відносин, бронювання працівників та підтвердження критичності, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kernel-vtrativ-blizko-45-tis-tonn-psenici-ta-9-tis-tonn-sonasnikovi-olii-cerez-obstril-portovih-atkivivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/kernel-vtrativ-blizko-45-tis-tonn-psenici-ta-9-tis-tonn-sonasnikovi-olii-cerez-obstril-portovih-atkivivTue, 14 Jul 2026 13:30:00 +0300articleВ результаті російських обстрілів у ніч на 11 та на 12 липня портові активи агрохолдингу "Кернел" зазнали значних руйнувань і їх діяльність призупинена, повідомила пресслужба компанії. "Внаслідок обстрілів пошкоджено обладнання завантаження та вивантаження, інфраструктуру терміналів, а також лінії електропідключення. Зруйновані та пошкоджені силоси для зерна і ємності для соняшникової олії, що призвело до блокування, а також просипання та втрати якості близько 45 тис. тонн пшениці та 9 тис. тонн соняшникові олії", – вказано у повідомленні. У компанії зазначили, що завдяки запровадженим заходам безпеки ніхто із співробітників не постраждав.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/aku-tehniku-kupuvali-ukrainski-fermeri-do-posivnoi-2026-nove-doslidzenna-agroriahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/aku-tehniku-kupuvali-ukrainski-fermeri-do-posivnoi-2026-nove-doslidzenna-agroriaTue, 14 Jul 2026 10:50:00 +0300articleУкраїнський маркетплейс AGRO.RIA презентував нове дослідження ринку сільгосптехніки. У звіті розглянули, що обирали та продавали українські фермери протягом весни 2026 року. Згідно з даними аналітичного центру AGRO.RIA, найбільше купували сільгосптехніку у Вінницькій (10,8%), Київській (8,6%), Дніпропетровській (7,8%) та Тернопільській (7,2%) областях. Продавали впродовж весни найчастіше у Київській (10,7%), Дніпропетровській (7,7%), Львівській (6,8%) та Вінницькій (6,2%) областях. Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед українців цього сезону були трактори (35,5%), комбайни (15%) та мінітрактори (11,2%).  Серед українських виробників агротехніки за кількістю пошукових запитів лідирують: Харківський тракторний завод (ХТЗ), Zubr та Дніпропетровський тракторний завод (ДТЗ). Якщо ж говорити про світових виробників, найчастіше шукали техніку МТЗ, John Deere та Claas. За середньою ціною на AGRO.RIA, найдорожчими є комбайни, які за рік подорожчали на 45%. За ними – оприскувачі та трактори, річне подорожчання яких – 16% та 50% відповідно. За максимальною вартістю – у топі трактори, комбайни та оприскувачі. Найдешевшим видом техніки є мотоблок. Помітну частку пропозицій у сегменті агрообладнання становить саморобна техніка. Найпопулярнішими категоріями у цьому сегменті є мінітрактори (24,6%) та трактори (19,7%). Найчастіше таке обладнання шукають у Львівській (14,1%), Вінницькій (7,8%) та Рівненській (7,4%) областях. Нагадаємо, AGRO.RIA – маркетплейс для купівлі та продажу сільгосптехніки, продукт української IT-компанії RIA.com.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-goroh-v-portah-ukraini-znizilisa-na-300-400-grnthttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-goroh-v-portah-ukraini-znizilisa-na-300-400-grntTue, 14 Jul 2026 09:05:00 +0300articleЗа даними моніторингу ІА «АПК-Інформ», з початку збиральної кампанії, що розпочалася у третій декаді червня, в портах України знизилися ціни попиту на горох. Сформована тенденція пояснюється активним просуванням збиральної кампанії даної культури, збільшенням кількості пропозицій, а також високою якістю зернобобової цьогорічного врожаю. Так, станом на 13 липня максимальні ціни попиту на горох досягають 13600 грн/т СРТ-порт та 13500 грн/т DAP, що нижче цін, озвучених до початку збиральної кампанії на 400 грн/т та 300 грн/т відповідно.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-poltavsini-pocali-zniva-ale-dosi-galmuut-zbiranna-vrozauhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-poltavsini-pocali-zniva-ale-dosi-galmuut-zbiranna-vrozauTue, 14 Jul 2026 08:20:00 +0300articleНа Полтавщині аграрії розпочали збирання озимих зернових культур, однак дощова погода уповільнює проведення жнив. Про це повідомили у Полтавському обласному центрі з гідрометеорології. За даними синоптиків, у першій декаді липня в області спочатку утримувалася спекотна погода, а згодом температура повітря різко знизилася. Також по території області пройшли дощі різної інтенсивності, місцями — зі грозами та шквалистим вітром. Фахівці зазначають, що запаси продуктивної вологи в ґрунті на більшості площ зменшилися, однак опади наприкінці декади поповнили їх у верхніх шарах. Водночас у ярих зернових розпочалася воскова стиглість, у кукурудзи наростають листки, місцями вже формується волоть. На окремих площах соняшник починає цвісти, горох достигає, а соя продовжує цвітіння.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/konkurencia-za-zaliski-trimae-visokimi-cini-na-sonasnikhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/konkurencia-za-zaliski-trimae-visokimi-cini-na-sonasnikMon, 13 Jul 2026 16:50:00 +0300articleСвітовий олійний комплекс завершив минулий тиждень із помірно позитивною динамікою. Про це повідомляє Spike Brokers. «Пальмова олія відіграла частину попередніх втрат завдяки зміцненню нафтового ринку та активізації експортного попиту, тоді як соняшникова олія на європейському фізичному ринку утримувалася поблизу $1490 FOB Північна Європа», — зазначили експерти. В Україні ринок завершує сезон із мінімальними запасами сировини. Незважаючи на стабільні ціни протягом тижня, конкуренція між переробними підприємствами за залишки соняшнику підтримує закупівельні ціни на високому рівні. На внутрішньому ринку переробки закупівельні ціни на соняшник збереглися на рівні 721$ CPT завод, додали експерти. Липневий звіт Міністерства сільського господарства США (USDA) дещо переглянув баланс світового ринку соняшнику. Прогноз світового виробництва було підвищено на 0,44 млн т — до 57.31 млн т, насамперед завдяки збільшенню оцінки врожаю в росії з 17,5 до 18,0 млн т. Водночас прогноз виробництва в Україні знижено з 15 млн до 14,5 млн т, що частково компенсувало приріст глобальної пропозиції та зберегло більш збалансовані очікування для ринку.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/odesina-zibrala-persij-miljon-tonn-zerna-novogo-vrozauhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/odesina-zibrala-persij-miljon-tonn-zerna-novogo-vrozauMon, 13 Jul 2026 13:05:00 +0300articleСтаном на 11 липня 2026 року в Одеській області вже зібрано перший мільйон тонн зернових та зернобобових культур. Обмолочено понад 238 тис. гектарів, передає «ПроАгро Груп». Як повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер, високі показники врожайності демонструють аграрії різних районів області. Так, у Білгород-Дністровському районі середня врожайність становить 50,8 ц/га, у Подільському — 49,2 ц/га. Це одні з найкращих результатів в Україні. «Аграрії одностайно говорять, найбільший виклик сьогодні не техніка, не пальне. Найбільший виклик – війна. Кожен український урожай сьогодні має ціну. І ця ціна — мужність наших Захисників та Захисниць. Саме завдяки нашим воїнам українські аграрії продовжують сіяти, наші поля живуть, комбайни виходять у поле, а країна має свій хліб», – наголосив Олег Кіпер.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-psenicu-vpali-na-200-400-grnthttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-psenicu-vpali-na-200-400-grntMon, 13 Jul 2026 10:50:00 +0300articleЗа даними ІА «АПК-Інформ», на поточному тижні в Україні продовжують знижуватись ціни на пшеницю. Тиск на ціни чинили стриманий попит більшості споживачів, які очікували збільшення пропозицій на ринку, та активне просування збиральної кампанії в країні. Проте деяке підвищення цін на експортному напрямку надало підтримку цінам. Так, станом на 10 липня ціни попиту на пшеницю 2 класу та фуражну пшеницю фіксуються в межах 9100-10500 грн/т та 8300-9900 грн/т СРТ відповідно, що нижче показників кінця минулого тижня на 200-400 грн/т. Варто зазначити, що ціни на зернову нового та старого врожаїв майже тотожні.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-prezentuvav-eksportnu-strategiu-ukraini-do-2030-rokuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-prezentuvav-eksportnu-strategiu-ukraini-do-2030-rokuMon, 13 Jul 2026 09:05:00 +0300articleкспортну стратегію України до 2030 року представили під час Другого міжнародного торговельного форуму. Програма передбачає збільшення експорту товарів і послуг до $85 млрд, підвищення його частки у ВВП до 33%, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю та скорочення залежності від сировинної моделі економіки.  Участь у заході взяли віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, а також представники ЄС в Україні, Посольства Німеччини в Україні та великого бізнесу.  «$85 млрд експорту до 2030 року – амбітна мета нової Експортної стратегії України. Це стратегічний документ є дорожньою картою розвитку торгівлі України зі світом на найближчі роки. Резерв для такого зростання у нас є – це нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю. Це дозволить збільшити доходи економіки, розвивати переробку, створювати нові робочі місця, а також долати експортні обмеження», – наголосив Олексій Соболев. Під час презентації Стратегії заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що розроблений за підтримки міжнародних партнерів документ, визначає спільний план дій держави, бізнесу та донорів для інтеграції українських виробників у глобальні ланцюги доданої вартості та поглиблення економічної інтеграції з ЄС. Стратегія передбачає збільшення частки експорту послуг до 25% та скорочення частки сировинної продукції й товарів із низьким ступенем переробки до 59%. Реалізація документа відбуватиметься у два етапи. На першому (2026-2028 роки) акцент буде зроблено на цифровізації, регуляторних змінах та залученні інвестицій. Проміжною ціллю до 2028 року визначено обсяг експорту на рівні $80 млрд, частку експорту у ВВП – не менше 31,2% та подальше скорочення сировинної складової. Другий етап (2029-2030 роки) передбачає поглиблення інтеграції до єдиного ринку ЄС, залучення транснаціональних компаній і відкриття торговельних представництв за кордоном. Стратегія максимально фокусується на підтримці малого і середнього бізнесу як одного з ключових драйверів економічного зростання. Для дрібних виробників документ передбачає запуск грантових програм доекспортної підготовки всередині країни та чітку координацію міжнародної донорської допомоги через єдине вікно Export Alliance. Для підтримки українських виробників за кордоном запускається онлайн-платформа «Торговельний захист України». Для ліквідації розпорошеності управління у кожній обласній державній адміністрації з'являться профільні уповноважені з питань експорту, а в областях розроблять індивідуальні регіональні плани розвитку зовнішньоекономічної діяльності. «Малий і середній бізнес часто має чудову ідею та якісний продукт, але ще не має масштабу, щоб самостійно покрити витрати на аналітику чи виставкову діяльність. Наш пріоритет – надати дрібним виробникам готові інструменти "під ключ" через електронний кабінет експортера та системно підтримати їх на міжнародних майданчиках. Зокрема, передбачено до 10 мільйонів гривень компенсації вартості колективних національних стендів для галузевих асоціацій на міжнародних виставках. Ми створюємо єдине вікно, де бізнес отримує надійну підтримку бренда "Made in Ukraine" та прямий вихід на перспективні ринки ЄС», – наголосив Тарас Висоцький.   Окремий фокус у Стратегії – на розвитку експортної логістики. Зокрема, планується запуск регулярних перевезень на базі ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», що дасть змогу консолідувати вантажі у дунайських портах і доставляти їх до великих портів для подальшого морського експорту. Також передбачено реформу системи залізничного тарифоутворення відповідно до ринкової моделі ЄС. Моніторинг виконання Стратегії здійснюватиметься на постійній основі: відповідальні органи звітуватимуть кожні шість місяців, а перший щорічний звіт уряд розгляне до 1 лютого 2027 року. 2-й Міжнародний торговельний форум організований Офісом Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Форум проведений за експертної та організаційної підтримки ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.    https://beta.agravery.com/uk/posts/show/mhp-planue-zbuduvati-molocnij-kompleks-na-25-tis-koriv-iz-virobnictvom-biogazuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/mhp-planue-zbuduvati-molocnij-kompleks-na-25-tis-koriv-iz-virobnictvom-biogazuMon, 13 Jul 2026 08:40:00 +0300articleАгрохолдинг МХП планує залучити $20,9 млн для будівництва молочної ферми з біогазовою когенераційною установкою у Вінницькій області, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, представленому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську, що проходила наприкінці червня. Загальний бюджет проєкту становить $26,1 млн, з яких $5,2 млн компанія готова профінансувати власним коштом. Проєкт передбачає будівництво молочної ферми на 2,5 тис. дійних корів та біогазової когенераційної установки потужністю 0,8 МВт. Планова виробнича потужність становитиме 28,5 тис. тонн сирого молока та понад 5,5 тис. МВт*год електроенергії на рік. Електроенергію вироблятимуть шляхом когенерації з біогазу, що утворюватиметься на фермі. Основними споживачами продукції визначені підприємства харчової промисловості та роздрібної торгівлі, готельно-ресторанного бізнесу. У перспективі компанія розраховує розширити продажі до країн ЄС, а також на ринки Балкан, Близького Сходу, Кавказу та Центральної Азії. Запуск проєкту очікується через 1,5 року після початку реалізації, а строк окупності – 7,2 роки. Як зазначається у каталозі, проєкт ґрунтується на вертикально інтегрованій моделі виробництва, яка охоплює весь ланцюг: від вирощування зерна та виробництва кормів до утримання великої рогатої худоби і виробництва сирого молока. Наразі МХП управляє 18 молочними фермами у трьох регіонах України, що, за оцінкою компанії, забезпечує масштабованість бізнесу, ефективність виробництва та стійкість ланцюга постачання, сказано в каталозі. МХП – міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій – має виробничі потужності в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи, які об’єднують понад 39 тис. працівників. МХП експортує продукцію у понад 80 країн світу і є лідером з виробництва курятини в Європі за даними WattPoultry. Розвиває понад 15 брендів їжі та спільно з партнерами – кілька мереж, зокрема, магазини "М’ясомаркет" і заклади Döner Маркет. Земельний банк становить 350 тис. гектарів у 12 областях України. Агрохолдинг за підсумками 2025 року збільшив чистий прибуток на 29,9% – до $187 млн за зростання виручки на 24%, до $3 млрд 766 млн. Акції МХП представлені на Лондонській фондовій біржі з 2008 року, її капіталізація наразі складає близько $1,07 млрд.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/spozivci-cini-v-ukraini-u-cervni-znizilisa-na-01-v-ricnomu-vimiri-zrosli-na-72-derzstathttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/spozivci-cini-v-ukraini-u-cervni-znizilisa-na-01-v-ricnomu-vimiri-zrosli-na-72-derzstatSat, 11 Jul 2026 08:20:00 +0300articleЗниження споживчих цін в Україні у червні 2026 року становило 0,1% порівняно зі зростанням цін на 0,9% у травні, на 1,4% – у квітні та на 1,7% – в березні поточного року, повідомила Державна служба статистики (Держстат). Статвідомство нагадало, що у червні 2025 року зростання цін становило 0,8%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня 2026 року знизилася до 7,2% з 8,2% за підсумками травня. Зазначається, що в червні-2026 базова інфляція зменшилася до 0,5% з 0,7% у травні, 0,9% у квітні та 1,5% у березні. З урахуванням того, що в червні-2025 базова інфляція становила 0,3%, у річному вимірі вона зросла до 8,1% з 7,9% за підсумками травня. Як повідомлялося, інфляція в Україні у перший рік повномасштабної російської агресії підскочила до 26,6%, після чого у 2023 році вона знизилася до 5,1%. У наступний рік вона знову зросла до 12%, але у 2025 році її вдалося знизити до 8%, у тому числі за рахунок доволі жорсткої монетарної політики Нацбанку. Нацбанк в червні повідомив, що в найближчі місяці інфляція залишатиметься близькою до поточного рівня, наприкінці року пришвидшиться, а у 2027 році знову почне сповільнюватися. Зростання цін стримуватиме достатня пропозиція сирих продуктів харчування, тоді як тиск на інфляцію підтримуватимуть підвищені витрати бізнесу, попереднє послаблення гривні та подальше зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів, розраховують у центробанку.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-eksportnomu-rinku-pidvisuutsa-cini-na-furaznu-psenicuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-eksportnomu-rinku-pidvisuutsa-cini-na-furaznu-psenicuFri, 10 Jul 2026 16:50:00 +0300articleЗгідно з даними ІА «АПК-Інформ», поточного тижня в портах України ціни попиту на фуражну пшеницю врожаю-2026 продемонстрували зростаючий тренд. Даній тенденції сприяла активізація активності покупців на тлі стриманої пропозиції сільгоспвиробників, що зайняли вичікувальну позицію, щоб отримати більш високі цінові рівні, а також зосередитись на жнивах. Додаткову підтримку цінам надав суміжний ринок продовольчої пшениці. Так, у портах Великої Одеси та Дунаю протягом звітного періоду закупівельні ціни на фуражну пшеницю підвищились на 1-5 USD/т і станом на 9 липня озвучуються в діапазонах 192-201 і 190-198 USD/т CPT-порт, Одеса та Дунай відповідно. Водночас зниження котирувань на біржах на пшеницю і кукурудзу через зниження попиту та напруженість на Близькому Сході спровокувало подорожчання фрахту та знецінення валют країн-імпортерів, що суттєво гальмує закупівлі фуражу, і також обмежило темпи підвищення цін.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/perepidtverdzenna-kriticnosti-pidpriemstv-aki-dokumenti-potribno-podati-do-10-serpnahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/perepidtverdzenna-kriticnosti-pidpriemstv-aki-dokumenti-potribno-podati-do-10-serpnaFri, 10 Jul 2026 12:45:00 +0300article1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 862 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 і від 30 травня 2026 р. № 692». Документ запроваджує новий механізм підтвердження статусу підприємств, визнаних критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також передбачає зміни у порядку бронювання військовозобов’язаних працівників. Що потрібно врахувати підприємствам під час перепідтвердження статусу критично важливого та які документи необхідно подати до 10 серпня 2026 року, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Відповідно до постанови № 862, якщо підприємства, які вже визначені критично важливими, подали до 10 серпня 2026 року довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників та податковий розрахунок сум доходу за останній календарний місяць, що підтверджують відповідність зарплатному критерію, рішення про визначення критичності діятимуть протягом строку, на який вони були прийняті. Йдеться про підтвердження того, що нарахована середня заробітна плата на підприємстві становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3. Водночас ця норма не стосується підприємств, яким анулюють статус критичності у разі виключення критерію, на підставі якого підприємство було визначене критично важливим до 1 липня 2026 року. Мінекономіки інформує, що постановою Уряду від 1 липня 2026 року № 862 затверджено спрощену процедуру підтвердження підприємству, установі чи організації статусу критично важливого. Також наказом Мінекономіки від 24 червня 2026 року № 6954 затверджено критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Для проходження спрощеної процедури підприємству необхідно до 10 серпня 2026 року надіслати на електронну адресу Мінекономіки [email protected] супровідний лист, підписаний кваліфікованим електронним підписом керівника, а також такі документи: довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого або сплаченого на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку; податковий розрахунок сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останній календарний місяць. Підприємства, у яких статус критично важливого закінчується менше ніж за три місяці, можуть подати повний пакет документів через Державний аграрний реєстр на підтвердження або визначення статусу критично важливого підприємства. Нагадаємо,  агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР з питаннями, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо бронювання працівників, підтвердження критичності, податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-za-ukrainsku-agrotehniku-so-zminue-postanova-no-856https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-za-ukrainsku-agrotehniku-so-zminue-postanova-no-856Fri, 10 Jul 2026 10:50:00 +0300article1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 856, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 року № 130 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва». Що саме змінилося у порядку часткової компенсації вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Згідно з внесеними змінами, вартість техніки та обладнання відповідно до договорів, укладених між виробником такої техніки й обладнання та сільськогосподарським товаровиробником, яка підлягає частковій компенсації, може відрізнятися від орієнтовної ціни, зазначеної у переліку, в межах 15% вартості техніки та обладнання. Така різниця допускається у разі збільшення або зменшення виробником поточних витрат на придбання вузлів, агрегатів, комплектувальних виробів, сировини, матеріалів, енергоресурсів, витрат на оплату праці для виробництва техніки та обладнання, утримання та експлуатацію устаткування, адміністративних витрат, а також витрат на збут зазначених техніки та обладнання. Також уточнено умови отримання компенсації у розмірі 40% вартості техніки та обладнання без урахування податку на додану вартість. Таке право мають сільськогосподарські товаровиробники, які на дату подання заявки мають право власності та/або користування земельними ділянками, 80% і більше площі яких розташовано на територіях, на яких ведуться або велися бойові дії. Йдеться про території можливих бойових дій та території активних бойових дій, включені до переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку в редакції, що була чинною станом на 7 квітня 2026 року. Для таких територій не має бути визначена дата завершення бойових дій або дата припинення можливості бойових дій. Крім того, агровиробники мають бути зареєстровані на зазначених територіях. При цьому у розрахунку не враховуються земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованих територіях. Тобто змінами уточнено, що для визначення права на компенсацію у розмірі 40% береться до уваги наказ Мінрозвитку саме в редакції, чинній станом на 7 квітня 2026 року, а також враховується, що на відповідних територіях не визначена дата завершення бойових дій або дата припинення можливості бойових дій. Земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованих територіях, у такому розрахунку участі не беруть. Для підтвердження права на отримання компенсації у розмірі 40% сільськогосподарський товаровиробник до заявки має додати: витяг з Державного аграрного реєстру щодо загальної площі земельних ділянок, які перебувають у його власності та/або користуванні; довідки, видані територіальними органами Держгеокадастру, про загальну площу земельних ділянок, які станом на 7 квітня 2026 року перебувають у його власності та/або користуванні і розташовані в межах відповідних областей, з урахуванням відомостей, які містяться в Державному земельному кадастрі. Такі довідки видаються протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідного звернення сільськогосподарського товаровиробника в розрізі зазначених територій. Неподання до територіального органу Держгеокадастру витягу з Державного аграрного реєстру щодо загальної площі земельних ділянок, які перебувають у власності та/або користуванні агровиробника, є підставою для відмови у видачі відповідної довідки. Також підставою для відмови є невідповідність інформації, що міститься у витягу з Державного аграрного реєстру щодо загальної площі земельних ділянок у власності та/або користуванні сільськогосподарського товаровиробника, відомостям Державного земельного кадастру. У такому разі територіальний орган Держгеокадастру інформує сільськогосподарського товаровиробника про відмову протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідного звернення. Нагадаємо, компенсація надається за сільськогосподарську техніку та обладнання, які містять не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для окремих категорій техніки, зокрема комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів, діють спеціальні умови. Щоб скористатися програмою компенсації, агровиробники мають обрати техніку або обладнання з офіційного переліку на сайті Мінекономіки, придбати її та подати заявку через уповноважений банк, через який здійснено оплату техніки та обладнання. Наразі перелік містить 13 680 позицій від більш ніж 150 українських виробників. Серед техніки та обладнання — ґрунтообробна і посівна техніка, жниварки, зерноочисне та елеваторне устаткування, зерносушарки, конвеєри, автомобільні ваги та інше обладнання українського виробництва. Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2026 року № 157-р «Деякі питання розподілу коштів спеціального фонду державного бюджету у 2026 році», Мінекономіки передбачено фінансування за бюджетною програмою КПКВК 1201310 «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» у розмірі 1 800 000 000 грн. Залишок коштів станом на 30 червня 2026 року складає 814 896 959 грн. Перелік уповноважених банків, які підписали з Мінекономіки меморандум про загальні засади співробітництва, а також перелік вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, розміщені на сайті Мінекономіки. Нагадаємо,  агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР з питаннями, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо бронювання працівників, підтвердження критичності, податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/rozvitok-rinku-bioetanolu-mae-stati-odnim-iz-drajveriv-pererobki-ta-ekonomicnogo-zrostanna-ukrainihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/rozvitok-rinku-bioetanolu-mae-stati-odnim-iz-drajveriv-pererobki-ta-ekonomicnogo-zrostanna-ukrainiFri, 10 Jul 2026 09:05:00 +0300articleМінекономіки підтримує оновлення державного регулювання біоетанольної галузі, що має створити умови для збільшення виробництва біоетанолу до 1 млн тонн на рік, розвитку внутрішньої переробки, залучення інвестицій та забезпечення економічного ефекту для країни на рівні близько 1,5 млрд доларів. Перспективи розвитку галузі обговорили під час круглого столу «Ринок біоетанолу України: регуляторна політика для розвитку переробки, залучення інвестицій та європейської інтеграції». Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що розвиток біоетанольної галузі є одним із ключових напрямів збільшення внутрішньої переробки аграрної сировини, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та виробництва продукції з високою доданою вартістю. «Наше головне завдання – забезпечити економічне зростання та збільшення виробництва біоетанолу. Запропоновані профільними асоціаціями законодавчі зміни дозволять знизити адміністративне навантаження на бізнес, сприятимуть розвитку внутрішньої переробки, залученню інвестицій та прискоренню європейської інтеграції. Ми підтримуємо рішення, які допомагають виробникам працювати ефективніше та створювати більшу додану вартість в Україні», – зазначив Тарас Висоцький. За його словами, гармонізація регуляторної бази з європейськими правилами є необхідною умовою для розвитку галузі, відкриття нових ринків збуту та подальшої інтеграції України до єдиного ринку ЄС. Біоетанольна галузь уже демонструє високі темпи розвитку. За останній рік її виробничі потужності зросли більш ніж у 2,5 раза, або на 160%. Наразі в Україні працюють 10 із 17 ліцензованих виробників біоетанолу. Поточний обсяг виробництва становить 180-200 тис. тонн на рік. Наявні потужності дозволяють збільшити його вдвічі. Розвиток біоетанольної галузі також стимулюватиме попит на українську аграрну сировину. Один завод потужністю 100 тис. тонн біоетанолу на рік переробляє до 350 тис. тонн кукурудзи або іншої біомаси. Будівництво такого підприємства потребує інвестицій у розмірі 50-100 млн доларів, а сукупний інвестиційний потенціал галузі вже перевищує 300 млн доларів. Крім того, один завод створює до 150 робочих місць безпосередньо на виробництві та до тисячі – в суміжних галузях. Учасники круглого столу також наголосили, що біоетанол є не лише компонентом моторного палива, а й важливою складовою розвитку глибокої переробки, виробництва високобілкових кормів, біогенного CO₂, технічної хімії та сталого авіаційного палива (SAF). У заході взяли участь представники біоетанольної та паливної галузей, виконувачка обов'язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух, представники Міністерства фінансів, Державної митної служби, народні депутати України та експерти. Круглий стіл організували Українська федерація роботодавців нафтогазової галузі (UFMA) та Українська асоціація виробників біоетанолу.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/perevisenna-limitu-bronuvanna-so-potribno-znati-kriticno-vazlivim-pidpriemstvamhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/perevisenna-limitu-bronuvanna-so-potribno-znati-kriticno-vazlivim-pidpriemstvamFri, 10 Jul 2026 08:05:00 +0300article2 липня 2026 року критично важливі підприємства почали отримувати від Мінекономіки листи щодо перевищення ліміту бронювання відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2026 року № 862. Документом, зокрема, запроваджено нові правила обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Що потрібно врахувати підприємствам у разі отримання такого листа та як уникнути ризику втрати статусу критично важливого підприємства, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. У листах Мінекономіки підприємствам надається інформація щодо наявної кількості: військовозобов’язаних працівників, зокрема заброньованих; працівників, які працюють за сумісництвом; перевищення обсягів бронювання через зміни, внесені постановою № 862 до Порядку бронювання та критеріїв, визначених постановою № 76. У листі підприємствам рекомендовано анулювати бронювання визначеної кількості працівників. В іншому випадку існує ризик втрати статусу критично важливого підприємства. Відповідно до постанови № 692, з 2 червня 2026 року діє вимога: якщо підприємство перевищило ліміт кількості заброньованих працівників, керівник зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати через портал Дія заяву про анулювання бронювання. У разі недотримання цієї вимоги передбачено прямий наслідок — це є підставою для скасування підприємству статусу критично важливого. З урахуванням цієї норми Мінекономіки провело аналіз інформації, наданої Міноборони з реєстру Оберіг та Пенсійним фондом України з реєстру ПФУ. З наявної інформації випливає, що такий аналіз було проведено на підставі даних відповідних інформаційних систем станом на 15 червня 2026 року. Це означає, що якщо, наприклад, працівник-сумісник звільнився з іншого місця роботи, де він формально працював довше, ніж на основному місці роботи, після 15 червня, такі зміни могли ще не відобразитися в інформації, отриманій Мінекономіки. Відповідно, розрахунок квоти бронювання міг відбутися без урахування цього сумісника. Очікується, що Мінекономіки проведе повторний аналіз даних Міноборони та Пенсійного фонду України орієнтовно 13 липня 2026 року. Якщо станом на цей момент інформація в реєстрах ще не встигне оновитися, відповідні сумісники можуть бути зараховані в квоту інших підприємств. Це може призвести до перевищення квоти бронювання підприємства, втрати статусу критично важливого і, як наслідок, втрати бронювання всіх працівників та власників підприємства. З огляду на це експерти ВАР рекомендують підприємствам чітко перевірити розрахунки квоти бронювання за даними Пенсійного фонду України та отримати у працівників довідки ОК-5 і ОК-7, які можна сформувати через Дію. У разі перевищення квоти підприємству необхідно терміново анулювати бронювання у кількості такого перевищення. Якщо у підприємства є будь-які сумніви щодо правильності розрахунків або ризику перевищення квоти, для уникнення повного розбронювання експерти радять анулювати визначену Мінекономіки кількість військовозобов’язаних працівників до 13 липня 2026 року. Експерти ВАР звертають увагу, що агровиробники можуть безкоштовно отримати консультацію з питань, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо бронювання працівників, підтвердження критичності, податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки, тощо. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-hersonsini-gorat-pola-z-urozaem-plosi-uze-perevisili-ves-minulij-rikhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-hersonsini-gorat-pola-z-urozaem-plosi-uze-perevisili-ves-minulij-rikThu, 09 Jul 2026 16:50:00 +0300articleПонад 5 тис. га посівів зернових згоріли внаслідок атак російських військ на правобережжі Херсонщині cтаном на 6 липня 2026 року. Про це повідомив директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов у коментарі «Суспільному». «На сьогодні, за нашою оперативною інформацією, вже згоріло від обстрілів понад 5 тис. га земель на території Херсонської області. Минулого року за весь сезон згоріло приблизно 5 тис. га», — сказав він.  Посіви зернових на правобережжі Херсонщини російська армія знищує цілеспрямовано, вважає голова Асоціації фермерів Херсонської області та очільник одного з фермерських господарств Віктор Гордієнко. «99% ми, фермери, гасимо ці пожежі самі і локально, і масово. Це робимо вогнегасниками і тракторами, запускаємо диски, відсікаємо від села, щоб не загорілось. Але щодня російські дрони прилітають, підпалюють село, щоб вогонь заходив з різних сторін. Поки ти гасиш поле або село, з іншої сторони уже горить. Тому просто нереально загасити все, що є», — каже Гордієнко. Він зазначає, що відстань від лінії зіткнення, на яку добивають безпілотники, постійно зростає. Зараз це вже 40-50 км від фронту.  Армія рф також атакує техніку, яка працює в полі або стоїть в ангарах, поранення отримують люди. «За останні два-три тижні росіяни спалили близько семи тракторів, два комбайни GCB. Два тижні тому прилетіли дрони, поранили мого охоронця на базі, він у лікарні», — каже Віктор Гордієнко. Аграріям рекомендують фіксувати всі втрати разом із військовою адміністрацією, щоб у майбутньому мати право на компенсацію, оскільки уряд планує розширювати держпідтримку прифронтових територій.ghttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/miznarodni-rezervi-ukraini-u-cervni-zbilsilisa-na-121-nbuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/miznarodni-rezervi-ukraini-u-cervni-zbilsilisa-na-121-nbuThu, 09 Jul 2026 10:50:00 +0300articleМіжнародні резерви України у червні, за попередніми даними, збільшилися на $5,6 млрд, або на 12,1%, – до $51,3 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ). "У червні вони збільшилися на 12,1% завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті", – йдеться в публікації. Згідно з оприлюдненими даними, на валютні рахунки уряду в Нацбанку в червні надійшло $11, 3 млрд, зокрема $6,8 млрд – від ЄС та майже $4,5 млрд – через рахунки Світового банку. Крім того, Україна отримала $4,4 млрд від Європейського Союзу в межах першої виплати першого оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак ці кошти не було зараховано до міжнародних резервів країни у зв'язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання. При цьому уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $269,7 млн, у тому числі $211,5 млн – за обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $7,2 млн – за обслуговування валютних ОВДП та $51 млн – борг перед іншими кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду (МВФ) $171,5 млн. Продаж валюти Нацбанком на валютному ринку в червні становив $5,15 млн відповідно до балансових даних НБУ. Переоцінка фінансових інструментів (у результаті зміни ринкової вартості та курсів валют) та вплив інших чинників у червні зменшили вартість резервів на $191,4 млн. "Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту", – додав Нацбанк.