https://beta.agravery.com/site/indexhttps://beta.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://beta.agravery.com/site/indexukTue, 27 Jan 2026 16:50:00 +0200https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-import-dobriv-majze-do-33-mln-thttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-import-dobriv-majze-do-33-mln-tTue, 27 Jan 2026 16:50:00 +0200articleУкраїна за підсумками 2025 року імпортувала 3,285 млн т добрив, це на 13% більше, ніж роком раніше, повідомляє Інфоіндустрія. «Зростання відбулось майже за всіма видами добрив, але відчутно зросло постачання азотних добрив», — зазначають аналітики. І додають, що на ринку є значні перехідні запаси добрив по окремих дуже важливих групах. Так, імпорт азотних добрив (N) становив 1,77 млн т, калійних добрив (K) завезли в Україну 182 тис. т, фосфорних (P) — 104 тис. т. Імпорт комплексних добрив виглядає так: NPK — 698 тис. т, NP — 433 тис. т, PK — 41 тис. т.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/za-rik-ukraina-na-66-zbilsila-eksport-aechttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/za-rik-ukraina-na-66-zbilsila-eksport-aecTue, 27 Jan 2026 14:30:00 +0200articleЗа 2025 рік українські виробники яєць експортували 2,05 млрд штук. Порівняно з 2024 роком обсяги експорту зросли на 65,6%. Про це повідомляє “Союз птахівників України”. У грошовому вираженні виручка за 12 місяців 2025 року склала 201,9 млн $, що в 2,8 раза більше, ніж за 2024 рік. Найактивнішими покупцями українських яєць протягом 2025 року були: Іспанія (16,4%) Великобританія (11,9%) Чехія (10,3%) Польща (10,0%) Хорватія (8,7%) Ізраїль (7,8%). Експорт яєчних продуктів за минулий рік становив 8,2 тис. тонн на загальну суму $47,8 млн. Основними імпортерами були: Латвія (24%) Італія (23,8%) Польща (17,2%) Данія (12,6%). Порівняно з 2024 роком експорт зріс на 2,6%, а в грошовому еквіваленті ‒ на 40,3%. Україна суттєво посилила свою присутність на європейському ринку яєць та яєчних продуктів: частка країн ЄС за підсумками 2025 року сягнула 73,4% від загального обсягу експорту яєць та 92,6% ‒ яєчних продуктів. Значне скорочення виробництва яєць у країнах ЄС через складну епізоотичну ситуацію протягом минулого року, а також тривалий період відновлення призвели до зростання цін на європейському ринку та підвищеного попиту на українську продукцію. Український сектор виробництва яєць поступово відновлюється після суттєвого скорочення поголів’я та втрати виробничих потужностей на сході й півдні країни на початку війни. Через зменшення населення та низьку купівельну спроможність внутрішній ринок значною мірою залежить від експорту, який відіграє ключову роль у балансуванні ринку та забезпеченні продовольчої безпеки країни. Як повідомлялося, протягом перших дев’яти місяців 2025 року Польща майже вдвічі збільшила імпорт столових яєць порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Найбільшим постачальником яєць для Польщі залишається Україна: за дев’ять місяців 2024 року було імпортовано 5,6 тис. тонн, а за той самий період 2025 року ‒ уже 10 тис. тонн (дані за 2025 рік можуть уточнюватися). https://beta.agravery.com/uk/posts/show/so-i-ak-kupuvali-agrarii-u-2025-roci-doslidzenna-rinku-silgosptehniki-vid-agroriahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/so-i-ak-kupuvali-agrarii-u-2025-roci-doslidzenna-rinku-silgosptehniki-vid-agroriaTue, 27 Jan 2026 12:35:00 +0200articleУкраїнський маркетплейс AGRO.RIA представив нове дослідження ринку сільськогосподарської техніки. У звіті проаналізували, що найчастіше купували та продавали українські аграрії протягом 2025 року. За аналітичними даними AGRO.RIA, найбільше сільгосптехніки купували у Запорізькій (12,4%), Вінницькій (10,4%), Київській (7,2%), Волинській (6,8%) та Тернопільській (6,7%) областях. Натомість найбільша кількість продажів упродовж року припала на Черкаську (16,7%), Київську (10,5%), Вінницьку (6,6%) та Дніпропетровську (6,5%) області. Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед українських аграріїв у 2025 році стали трактори (40,4%), комбайни (17,6%) та мінітрактори (10,8%). Серед українських виробників техніки за кількістю пошукових запитів лідирують Харківський тракторний завод (ХТЗ) та Велес-Агро. Якщо ж говорити про усі бренди загалом, найчастіше користувачі шукали техніку John Deere, МТЗ та ХТЗ. Пік інтересу до сільгосптехніки, за даними маркетплейсу AGRO.RIA, припав на жовтень 2025 року. За середньою ціною на AGRO.RIA, найдорожчою категорією залишаються комбайни, далі — обприскувачі та трактори. Якщо ж оцінювати максимальну вартість, у топі — комбайни, борони та трактори. Найдоступнішою технікою серед 10 найпопулярніших категорій залишається мотоблок.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/svitove-ptahivnictvo-u-2026-roci-spovilnit-zrostanna-do-25-rabobankhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/svitove-ptahivnictvo-u-2026-roci-spovilnit-zrostanna-do-25-rabobankTue, 27 Jan 2026 10:50:00 +0200articleСвітове виробництво м’яса птиці у 2026 році зросте приблизно на 2,5%, йдеться у звіті Rabobank «Птахівництво у I кварталі 2026 року». Це означає уповільнення темпів після трирічного періоду, коли галузь зростала в середньому на 3% щороку, пише Украгроконсалт. Підтримку попиту забезпечуватимуть культурна прийнятність курятини та її доступна ціна, покращення економічної ситуації у країнах Азії, Африки та Латинської Америки, а також глобальні тренди на здорове, зручне й різноманітне харчування. Водночас одним із ключових ризиків для галузі залишається пташиний грип. За оцінкою Rabobank, напружена епізоотична ситуація у Північній півкулі може призвести до суттєвих втрат локального виробництва та порушень у торгівлі у разі подальшого поширення вірусу. Додаткову невизначеність створюють геополітичні чинники, зокрема можливі нові торговельні угоди, включно з потенційною домовленістю між ЄС і МЕРКОСУР, які здатні швидко змінити структуру світових ринків м’яса птиці. Ще одним ризиком Rabobank називає волатильність цін на комбікорми. Попри загалом позитивний прогноз, банк застерігає, що ситуація може змінитися через нестабільність на початковому етапі сезону збирання врожаю в Північній півкулі.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-v-ukraini-suttevo-zrosli-na-tli-dorozcanna-sonasnikovoi-oliihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-v-ukraini-suttevo-zrosli-na-tli-dorozcanna-sonasnikovoi-oliiTue, 27 Jan 2026 09:05:00 +0200articleПротягом тижня ціни на соняшник в Україні знову суттєво зросли, чому в деякій мірі сприяло подальше підвищення вартості соняшникової олії. При цьому сильнішим фактором виступав високий попит з боку крупних переробників на тлі збереження привабливої маржі. Про це повідомляє АПК-Інформ. Водночас, зростання цін на експортному ринку олії сповільнилось і подекуди ціни почали знижуватися в кінці тижня. Ринок сировини поки ще отримує підтримку з боку локально високого попиту на олію, однак, найближчим часом може зазнати корекції. Зазначимо, що частина заводів по переробці олійних в Україні призупинила роботу внаслідок відключень електроенергії. В основному це стосується невеликих переробників, яким не рентабельно працювати на генераторах. Найскладніша ситуація в південних та прифронтових областях, де енергетична інфраструктура зазнала найбільших пошкоджень. Ця ситуація вже впливає на пропозицію олії та шроту з внутрішнього ринку. Компанії, що продовжували роботу, сповіщали про збільшення пропозиції соняшнику, чому сприяло зростання цін до рекордних рівнів 28800-30000 грн/т СРТ (олійність 48%).https://beta.agravery.com/uk/posts/show/paek-zbilsue-plosi-pid-ultrarannu-kapustu-do-50-ga-u-2026-rocihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/paek-zbilsue-plosi-pid-ultrarannu-kapustu-do-50-ga-u-2026-rociTue, 27 Jan 2026 08:20:00 +0200articleНа підприємстві ТОВ «Агровиробництво», що входить до групи компаній ПАЕК, стартували роботи з ультраранньою капустою, передає «ПроАгро Груп». Як повідомили в компанії, посів насіння в касети розпочали 14 січня, і вже на п’ятий день отримали перші сходи. «Попри перебої з електропостачанням, завдяки використанню альтернативних джерел живлення нам вдається стабільно підтримувати оптимальний температурний режим на рівні 20 °C, необхідний для якісного розвитку розсади. Крок за кроком закладаємо основу майбутнього врожаю – працюємо на результат навіть у непростих умовах», – зазначили в ПАЕК. Надзвичайно ранній гібрид капусти «Люсіма F1», яку використовують на підприємстві, дозріває за 45–50 днів від висадки розсади та ідеально підходить для свіжого ринку завдяки швидкому дозріванню, насичено-зеленим щільним головкам масою 0,8–1,5 кг і високій товарності. Збір урожаю в ПАЕК планують вже на кінець квітня – початок травня. У 2026 році під ультраранню капусту в компанії відведено 50 гектарів.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/rada-es-rozglane-vimogi-sodo-obmezenna-agrarnogo-importu-z-ukrainihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/rada-es-rozglane-vimogi-sodo-obmezenna-agrarnogo-importu-z-ukrainiMon, 26 Jan 2026 16:50:00 +0200articleРада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, а також Угорщини, Словаччини й Австрії розгляне питання угоди про вільну торгівлю з Україною та подальшого захисту аграрного ринку Євросоюзу від імпорту української сільгосппродукції. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на лист Польщі до Ради ЄС від 22 січня 2026 року та порядок денний засідання. Обговорення заплановане на 26 січня після 16:00 за київським часом. Чотири країни закликають посилити захист європейських фермерів від, як вони вважають, негативного впливу імпорту аграрної продукції з України. У документі зазначається, що положення чинної угоди з Україною, які ґрунтуються на статті 29 Угоди про асоціацію, не повною мірою враховують потреби аграрного сектору ЄС. Зокрема, чинні захисні механізми поширюються лише на нові торговельні преференції та не охоплюють більшість товарів, для яких пільги діяли раніше. Також Польща, Угорщина, Словаччина та Австрія наполягають на застосуванні до українського імпорту тих самих стандартів, що й до виробників у ЄС. Йдеться про вимоги до безпеки харчових продуктів, добробуту тварин, використання пестицидів і антибіотиків, а також кліматичних норм. До запровадження цього країни закликають утриматися від подальшої тарифної лібералізації. Окрему увагу держави звертають на так звані чутливі сектори, зокрема виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів і фруктів, які, за їхніми оцінками, найбільше зазнають впливу імпорту з України. Крім того, Польща та її партнери пропонують створити спеціальний компенсаційний фонд для відшкодування втрат європейським аграріям, що виникають унаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами аграрної продукції, до яких вони відносять і Україну.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-derzavnu-programu-rozvitku-tvarinnictva-do-2033-rokuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-derzavnu-programu-rozvitku-tvarinnictva-do-2033-rokuMon, 26 Jan 2026 14:45:00 +0200articleКабінет Міністрів України на засіданні 21 січня затвердив Державну цільову економічну програму розвитку тваринництва на період до 2033 року. Рішення спрямоване на відновлення виробничого потенціалу галузі, стабілізацію та нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин, зменшення імпортної залежності та формування довгострокових умов для сталого розвитку тваринництва і зміцнення продовольчої безпеки держави. Необхідність ухвалення документа зумовлена тривалим скороченням обсягів виробництва у тваринництві та зменшенням поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин, а також значними втратами галузі внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. Частина підприємств була зруйнована або припинила роботу, ускладнено доступ до ресурсів і ринків збуту. Програмою передбачено комплекс заходів, зокрема з розвитку племінної справи, підвищення рівня біобезпеки та ветеринарно-санітарного контролю, а також стимулювання виробництва і експорту продукції тваринного походження. «Тваринництво – це не лише питання продовольчої безпеки, а й основа зайнятості в сільській місцевості та розвитку агропереробки. Нова державна програма закладає довгострокову рамку для відновлення галузі після втрат, завданих війною, та для її поступового переходу до європейської моделі розвитку. Наше завдання – створити прогнозовані умови, за яких інвестувати у тваринництво в Україні буде економічно доцільно і безпечно», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Фінансування заходів здійснюватиметься в межах видатків державного бюджету на відповідні роки та інших джерел, не заборонених законодавством. Програма є складовою реалізації стратегічних документів у сфері розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки і формує основу для системної модернізації тваринницької галузі в середньостроковій та довгостроковій перспективі.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/seo-kernel-u-davosi-nagadav-so-ukraina-ne-stanovit-zagrozu-dla-fermeriv-eshttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/seo-kernel-u-davosi-nagadav-so-ukraina-ne-stanovit-zagrozu-dla-fermeriv-esMon, 26 Jan 2026 12:35:00 +0200articleУкраїнський агросектор, попри війну, залишається опорою національної економіки та водночас є частиною продовольчої інфраструктури Європи. Про це заявив CEO Kernel Євген Осипов під час панельної дискусії «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС у стратегічних секторах» у межах Ukraine House Davos на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Осипов нагадав, що українська агропродукція допомагає ЄС не лише покривати власні потреби, а й зміцнювати позиції європейських країн на глобальному ринку як експортерів продовольства. Коментуючи одне з ключових питань у контексті євроінтеграції агросектору — чи становить Україна загрозу для європейських фермерів — CEO Kernel наголосив, що підстав для таких побоювань немає. «Наше завдання — не поглинати і не витісняти, а створювати правила спільного розвитку. Ми бачимо інтеграцію в ЄС як партнерство, яке дає можливість фермерам Європи розвиватися», — зазначив він.  Осипов розповів, що у Kernel вже є приклад такої моделі — екосистема Open Agribusiness, яка об’єднує понад 6 000 агровиробників, що обробляють близько 50% сільськогосподарських земель України. Вони отримують доступ до логістики та експорту у понад 60 країн, сучасних агротехнологій, цифрових інструментів управління, а також практик сталого землеробства та ESG. Це дієва програма інтеграції, сумісна з європейським підходом. У Kernel додали, що інтеграція України не замінює Європу, а підсилює її — сильна Україна у спільному економічному просторі означає стійкіші ланцюги постачання, швидший енергетичний перехід, більшу стабільність ринків і спільну відповідь на глобальні виклики.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-pp-zahidnij-bug-u-2026-roci-najbilsu-plosu-bude-vidvedeno-pid-posivi-soihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-pp-zahidnij-bug-u-2026-roci-najbilsu-plosu-bude-vidvedeno-pid-posivi-soiMon, 26 Jan 2026 10:50:00 +0200articleУ ПП «Західний Буг» у 2026 році очікують планові показники врожайності агрокультур на високому рівні. Про це повідомили в пресслужбі компанії у Facebook. Так, за оперативними даними, в сільгосппідприємстві планують отримати: 9,2 т/га озимої пшениці, 6,5 т/га озимої твердої пшениці, 4,5 т/га сої, 77 т/га цукрового буряку, 9,5 т/га озимого ячменю, 4,4 т/га озимого ріпаку та 14 т/га кукурудзи. При цьому в компанії відзначають, що цього року планують виділити 65 тис. га полів під посів агрокультур. Зокрема найбільшу площу буде відведено під сою – 18,6 тис. га. Щодо інших культур, цьогорічна сівозміна в ПП «Західний Буг» має такий вигляд: кукурудза – 9 тис. га; ріпак – 4 тис. га; ячмінь – 3 тис. га; тверда пшениця – 4,8 тис. га; м’яка пшениця – 8,8 тис. га; цукровий буряк – 16,5 тис. га; кормові культури – 300 га. «Ми презентуємо наші плани на цей рік і впевнені, що успішно їх реалізуємо. Це не просто цифри - це стратегічний орієнтир для нашої команди та партнерів», - прокоментували в пресслужбі.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kabmin-udoskonaliv-mehanizm-kompensacii-agrariam-do-4-700-grnga-dla-fermeriv-na-prifrontovih-teritoriahhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/kabmin-udoskonaliv-mehanizm-kompensacii-agrariam-do-4-700-grnga-dla-fermeriv-na-prifrontovih-teritoriahMon, 26 Jan 2026 09:05:00 +0200articleУряд України ухвалив рішення про вдосконалення механізму компенсації за пошкоджені посіви на прифронтових територіях. Відповідне рішення було прийнято 22 січня під час засідання Кабінету Міністрів України. Про це повідомляє ВАР. Державну підтримку зможуть отримати аграрії, які ведуть господарську діяльність на територіях можливих та активних бойових дій і зазнали втрат унаслідок війни або складних погодних умов. Зокрема, передбачено компенсацію до 4700 грн за 1 гектар пошкоджених посівів, але не більше ніж за 2 тис. га на одне господарство. ВАР послідовно відстоювала необхідність запровадження та розширення механізму адресної підтримки аграріїв прифронтових регіонів.  Асоціація неодноразово зверталася до Уряду з пропозиціями щодо: включення до програм державної підтримки господарств, що працюють на територіях активних і можливих бойових дій; компенсації втрат, спричинених як бойовими діями, так і несприятливими погодними умовами; запровадження зрозумілого та доступного механізму отримання допомоги для фермерів. «Підтримка постраждалих аграріїв залишається одним із пріоритетів роботи нашої асоціації на 2026 рік», — прокоментував голова ВАР Андрій Дикун.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cogoric-u-budivnictvo-elevatoriv-investuvatimut-aktivnisehttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cogoric-u-budivnictvo-elevatoriv-investuvatimut-aktivniseMon, 26 Jan 2026 08:20:00 +0200article2026 рік може стати активнішим у плані будівництва елеваторів в Україні, а за рівнем інвестицій – повторити показники 2021 року. Про це повідомив директор компанії «АктивПроект» Богдан Поперечний, передає «ПроАгро Груп». Такі очікування він сформував на тлі фактичної активності замовлень компанії наприкінці 2025 року й оцінок замовників, водночас наголосивши: «Важливо, щоб на ці очікування не вплинули такі форс-мажорні фактори, як пізні жнива, обстріли залізничної інфраструктури Сумської області, обстріли портів Одещини, падіння цін на зернові та холодна зима», – зазначив Богдан Поперечний. Загалом у 2025 році «АктивПроект» підписав понад 60 контрактів, близько 80% з яких стосувалися елеваторів. У проєктах заклали 640 тис. тонн потужностей зберігання в силосах, однак фактично в експлуатацію ввели 163 тис. тонн. Із сушильним обладнанням аналогічна ситуація — з 26 запроєктованих зерносушарок збудували 14. Також компанія проєктувала модернізацію й розширення для 36 елеваторів, тоді як будівництво з нуля здійснювали для 11 об’єктів. Поперечний додав, що наразі на ринку будівництва елеваторних комплексів стали активнішими фермери, які обробляють від 2 тис. га. Цю думку підтвердив комерційний директор ФК «Фінвін» Сергій Милько, зазначивши що по фінансування найчастіше приходять не портові елеватори чи потужні перевантажувальні хаби, а фермерські і регіональні об’єкти. «Мова йде про невеликі та середні елеватори на 10-50 тисяч тонн, часто – з можливістю добудови», – зауважив Милько. Він додав, що загалом елеваторна галузь в Україні буде ставати все більше децентралізованою. «Більшість нових проєктів останніх років це саме децентралізовані елеватори біля поля, а не великі експортні вузли. Частка фермерських і регіональних елеваторів у новому будівництві стабільно перевищує половину всіх проєктів, і ця тенденція зберігається на 2026 рік», — підсумовав Сергій Милько. Раніше ми писали, що елеваторні потужності України протягом 2025 року збільшилися на півмільйона тонн – до 52,67 млн тонн одночасного зберігання зерна.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-moloko-pid-tiskom-slabkogo-popitu-blekautiv-ta-morozivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-moloko-pid-tiskom-slabkogo-popitu-blekautiv-ta-morozivSun, 25 Jan 2026 08:20:00 +0200articleУ другій половині січня ціни на молоко-сировину в Україні знизилися по всіх ґатунках через надлишок молочної продукції, скорочення експорту попри зростання собівартості виробництва на МТФ. Ситуацію суттєво ускладнює енергетична криза, яка порушує роботу ферм і молокопереробних заводів, тому галузь потребує антикризових рішень, державної підтримки та забезпечення стабільного енергопостачання, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухіашвілі. Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 20 січня становила 14,50 грн/кг без ПДВ, що на 80 коп. менше відносно попереднього місяця. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 13,50 до 14,90 грн/кг без ПДВ. Нижня межа цінового діапазону знизилась на 1,30 грн., а верхня межа знизилась на 1,10 грн. Вищий ґатунок в середньому коштує 14,30 грн/кг без ПДВ, що на 90 коп. менше відносно попереднього місяця. Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 13,50 до 14,50 грн/кг без ПДВ. Нижня межа цінового діапазону знизилась на 1,20 грн., а верхня межа знизилась на 1,30 грн. Середня ціна на молоко першого ґатунку становила 13,90 грн/кг без ПДВ і знизилася на 90 коп. відносно попереднього місяця. Мінімальна ціна в господарствах становила 13,00 грн/кг, що на 1,00 грн. менше відносно попереднього місяця. Максимальна ціна становила 14,00 грн/кг та знизилася на 1,00 грн. відносно попереднього місяця. Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 14,35 грн/кг без ПДВ, що на 85 коп. менше відносно попереднього місяця. Георгій Кухіашвілі зауважує, що в другій половині січня відбулося чергове зниження цін на молоко-сировину по всім ґатункам. Також дешевіє молоко від населення. Порівняно з січнем 2025-го середня ціна на молоко знизилась на 20%. Непрогнозоване збільшення надою в Європі, США, Океанії та Південній Америці у другій половині 2025 року та поява на світовому ринку надлишкової пропозиції молочних продуктів призвела до обвалу експортних цін на біржові товари, у тому числі на вершкове масло та сухе молоко, що в свою чергу вплинуло на скорочення експорту та зниження цін на молоко-сировину. Українські молокопереробні підприємства нарощували випуск вершкового масла, згущеного молока та сухого молока, яке проблематично збувати. Виробництво молока та вершкового масла залишається низькоприбутковим. Ситуація представляє серйозний виклик для молочної галузі, оскільки поточні закупівельні ціни не відповідають зростанню собівартості виробництва на МТФ. Серйозний виклик для молочної галузі представляє брак електроенергії спричинений систематичними обстрілами об’єктів енергетичної інфраструктури України з боку російських окупантів. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з МТФ на молокопереробні підприємства. Заводи повідомляють, що не можуть приймати молоко та пускати його на переробку коли відключена електроенергія. Якщо ситуація з енергозабезпеченням не покращиться найближчим часом, виробники молока мають розробити антикризові заходи на випадок, якщо переробники не зможуть приймати молоко протягом 1-2 діб. На МТФ доцільно переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки стрімке нарощення виробництва молока-сировини в теперішніх умовах енергетичної кризи не на часі, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно. В Україні зростає собівартість виробництва молока-сировини через додаткові витрати на дизельні генератори та самостійну генерацію електроенергії. Сильні морози призвели до зниження продуктивності корів, падіння надоїв та логістичних колапсів. В умовах енергетичної кризи учасники молочної галузі потребують підтримки з боку держави, а саме скасування акцизу на дизельне пальне для генераторів, скорочення акцизу на дизельне паливо для потреб виробників аграрної продукції та сприяння в реалізації проектів альтернативної енергетики (сонячні електростанції або біогазові установки). Покращити збут молочних продуктів вітчизняного виробництва всередині країни має підтримка Урядом ПЗУ 6068-д про протидію нечесним торговельним практикам мереж та впровадження захисних заходів від суттєво зростаючого імпорту молочних продуктів. Потрібна протидія сірому імпорту молочних продуктів в Україну. Закупати продовольство для гуманітарних наборів та інших державних цілей варто виключно у вітчизняних виробників. Ймовірно, що поступове відновлення попиту на біржові товари відбудеться на початку другого кварталу, а до кінця третього кварталу вірогідна стабілізація ситуації на світовому молочному ринку, про що свідчить підвищення цін на основні біржові продукти за результатами 395-х та 396-х торгів GDT, а також укріплення цін на вершкове масло в США та Європі. Головним викликом для молочної галузі України залишається забезпечення МТФ та потужностей молокопереробних підприємств енергоресурсами на достатньому для роботи рівні.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-startuvalo-vseukrainske-roud-sou-ukrainske-obladnanna-dla-agropererobki-kisilevskijhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-startuvalo-vseukrainske-roud-sou-ukrainske-obladnanna-dla-agropererobki-kisilevskijSat, 24 Jan 2026 08:20:00 +0200article22 січня на Київщині стартувало Всеукраїнське роуд-шоу «Українське обладнання для агропереробки». У Київській ОВА для аграріїв регіону представлено каталог, до якого увійшли 187 одиниць продукції 17 українських виробників. Зокрема, у каталозі представлене обладнання для зберігання й переробки зернових, овочів, фруктів, молока, фасування та транспортування виготовленої продукції та інше. Про це повідомив один з ініціаторів проекту, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Проект реалізується Федерацією роботодавців України спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та офісом Дмитра Кисилевського в межах політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». «Українське сільське господарство, як провідна галузь української економіки, має все для того, щоб стати локомотивом для суміжних галузей. Машинобудування - одна з них. Обираючи українське обладнання, аграрії отримують доступ до індивідуальних рішень, можливість зекономити кошти на сервісному обслуговуванню завдяки локальній базі компонентів, а також більш швидкі монтаж та пусконаладку. Велику роль відіграє й компенсація частини вартості обладнання через державні програми»,- відзначив Дмитро Кисилевський. У 2024 році Уряд відновив реалізацію програму державної компенсації 25% вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва. Ця програма є частиною політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Скачати каталог українською мовою можна за посиланням: https://madeinukraine.gov.ua/argo_catalog_2025.pdf   https://beta.agravery.com/uk/posts/show/popit-pidtrimue-cini-na-ukrainskomu-eksportnomu-rinku-kukurudzihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/popit-pidtrimue-cini-na-ukrainskomu-eksportnomu-rinku-kukurudziFri, 23 Jan 2026 16:50:00 +0200articleЗа даними ІА «АПК-Інформ», з середини минулого тижня в портах України спостерігається зростання цін попиту на фуражну кукурудзу. Превалювання попиту над пропозицією надавало основну підтримку цінам на дану зернову, додатково ціни зростали завдяки валютному фактору. При цьому вказане зростання обмежувалося невисокими темпами експорту, конкуренцією на зовнішніх ринках на тлі глобальної пропозиції, а також збереження військових ризиків, що, як і раніше, перевантажувало логістику, обмежувало приймання зернової та сприяло складнощам роботи портів. Так, ціни попиту на фуражну кукурудзу в портах Великої Одеси та Дунаю зросли на 2-3 USD/т і станом на 21 січня 2026 р. озвучуються в діапазонах 203-210 і 200-208 USD/т CPT-порт відповідно в порівнянні з показниками середини минулого тижня.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsirue-grantovu-pidtrimku-agrovirobnikiv-zaprovadzeno-novij-napram-dla-budivnictva-ovoceshovis-ta-fruktoshovishttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsirue-grantovu-pidtrimku-agrovirobnikiv-zaprovadzeno-novij-napram-dla-budivnictva-ovoceshovis-ta-fruktoshovisFri, 23 Jan 2026 14:30:00 +0200articleКабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження нового напряму державної підтримки агровиробників – надання грантів на будівництво овочесховищ/фруктосховищ. Відповідну постанову прийнято на засіданні Уряду 21 січня. Згідно з постановою, передбачається надання грантів у розмірі до 30% вартості будівництва, але не більше 20 млн грн, за умови співфінансування з боку отримувача. Підтримка спрямована на будівництво нових овочесховищ/фруктосховищ місткістю від 3 тис. тонн.  Для прифронтових територій передбачаються спеціальні умови. Держава може покрити до 50% вартості нового будівництва. Пільгові умови застосовуються, якщо підприємство: зареєстроване та працює на територіях можливих бойових дій або територіях активних бойових дій, або територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій або дата завершення бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку; має право власності та/або користування земельними ділянками, 80 % та більше відсотків яких розміщено на тимчасово окупованих територіях. Проєкти мають передбачати створення нових робочих місць: щонайменше 12 постійних працівників для овочесховищ потужністю від 3 до 6 тис. тонн та не менше 16 працівників – для об’єктів місткістю понад 6 тис. тонн.  Термін реалізації нового будівництва становитиме від 6 до 18 місяців з моменту отримання грантових коштів. Для прифронтових територій передбачаються спеціальні умови надання грантової підтримки.  «Запровадження грантів для будівництва овочесховищ/фруктосховищ – це інвестиція в стійкість та стабільність агропродовольчого сектору. Новий інструмент дозволить аграріям ефективніше планувати виробництво та збут, розвивати переробку, створювати робочі місця та підвищувати конкурентоспроможність продукції на внутрішньому ринку», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Очікується, що реалізація постанови сприятиме розвитку сучасних потужностей для зберігання овочевої продукції, зменшенню втрат після збору врожаю та сезонних коливань цін, а також зміцненню переробної інфраструктури в регіонах.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/do-ukrainskogo-rinku-zzr-dopuseno-blizko-120-novih-preparativhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/do-ukrainskogo-rinku-zzr-dopuseno-blizko-120-novih-preparativFri, 23 Jan 2026 12:35:00 +0200articleНауково-експертна рада з питань реєстрації пестицидів і агрохімікатів при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України на своєму першому засіданні 20 січня ухвалила рішення про допуск до використання на українському ринку близько 120 препаратів для захисту рослин. Про це повідомила Європейська Бізнес Асоціація, пише АПК-Інформ. «Це надзвичайно важлива подія для аграрного сектору України, адже своєчасна реєстрація засобів захисту рослин є ключовою передумовою для проведення якісної та ефективної посівної кампанії. Вона дозволяє агровиробникам завчасно отримати доступ до сучаних та ефективних рішень для захисту врожаю», - вказується у повідомленні. Як зазначається, менш ніж за пів року після реорганізації, команді іністерства вдалося перезапустити всі основні регуляторні процеси на ринку засобів захисту рослин. Реєстрація нових препаратів стала успішним результатом цієї роботи та важливим сигналом для бізнесу щодо стабілізації регуляторного середовища. «Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації висловлює подяку Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України та всім залученим фахівцям за їхню системну роботу. Комітет також сподівається, що засідання науково-експертної ради відбуватимуться на регулярній основі й надалі», - резюмували в ЄБА.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zapuskaut-kompleksnij-proekt-z-modernizacii-zrosuvalnih-sistemhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zapuskaut-kompleksnij-proekt-z-modernizacii-zrosuvalnih-sistemFri, 23 Jan 2026 09:05:00 +0200articleМінекономіки продовжує системну роботу з відновлення та розвитку гідротехнічної меліорації як одного з ключових напрямів зміцнення аграрного сектору. За підтримки Програми з аграрного і сільського розвитку - АГРО, що фінансується урядом США в Україні стартував новий проєкт, який посилить інституційну та технічну спроможність організацій водокористувачів і сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління меліоративною інфраструктурою. Проєкт реалізується Асоціацією організацій водокористувачів та спрямований на формування довгострокового партнерства між Україною та США у сфері гідротехнічної меліорації. У межах проєкту агровиробники отримають комплексну консультаційну підтримку щодо створення та діяльності організацій водокористувачів, управління інженерною інфраструктурою і забезпечення їх фінансової сталості. Окремий напрям – професійна навчальна програма для управлінців у сфері зрошення, спрямована на підвищення ефективності експлуатації меліоративних систем і довгострокове планування їх розвитку. Крім того, експерти АОВК проведуть технічні аудити меліоративних мереж 25 агровиробників і 5 організацій водокористувачів, за результатами яких будуть розроблені індивідуальні рішення для модернізації інфраструктури. Важливою складовою проєкту стане налагодження співпраці з американськими виробниками зрошувальної техніки та постачальниками управлінських і сервісних рішень, що відкриє українським аграріям доступ до сучасних світових практик. «Розвиток організацій водокористувачів є ключовим елементом відновлення та модернізації зрошення в Україні. Запуск цього проєкту дозволяє поєднати державну політику, експертизу професійної спільноти та підтримку міжнародних партнерів для формування сталої моделі управління меліоративною інфраструктурою і розширення доступу аграріїв до сучасних технологій. Також це прискорить відновлення меліоративної інфраструктури України, оскільки рівень зносу, за оцінками експертів, сягає близько 80%», – наголосила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко. Розвиток гідротехнічної меліорації має стратегічне значення для агропромислового комплексу України. Від початку повномасштабної війни площі зрошення скоротилися з 525 тис. га у 2021 році до 137 тис. га у 2024 році. Водночас потенціал відновлення зрошення в Україні становить щонайменше 1 млн гектарів.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/protest-polskih-fermeriv-ne-peredbacae-blokuvanna-ukrainskogo-kordonu-genkonsulhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/protest-polskih-fermeriv-ne-peredbacae-blokuvanna-ukrainskogo-kordonu-genkonsulFri, 23 Jan 2026 08:20:00 +0200articleПольські фермери 23 січня не блокуватимуть рух у напрямку пункту пропуску «Долгобичув-Угринів» на польсько-українському кордоні, а проведуть вздовж дороги публічне зібрання. Про це заявив генконсул України в Любліні Олег Куць, який з цього приводу зустрівся з представниками місцевої влади та поліції, повідомляє Укрінформ. «Фермери планують провести 23 січня публічне зібрання на узбіччі дороги без створення перешкод для руху транспорту. У випадку перекриття руху поліція звертатиметься до місцевої влади щодо припинення зібрання», - сказав генконсул України. Він пояснив, що дозвіл фермери отримали лише на зібрання вздовж дороги, але не на блокування дороги до кордону і про це вони попереджені з боку місцевої влади і правоохоронців. Польські фермери таким чином протестуватимуть проти неконкурентних, на їхнє переконання, умов імпорту української агропродукції до Польщі, а також проти підписаної торговельної угоди між ЄС та країнами Південної Америки (Меркосур).https://beta.agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-produktiv-v-ukraini-ne-kriticno-postrazdalo-vid-vidklucen-svitla-visockijhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-produktiv-v-ukraini-ne-kriticno-postrazdalo-vid-vidklucen-svitla-visockijThu, 22 Jan 2026 16:50:00 +0200articleПопри складну ситуацію в енергетичній системі України, забезпечення населення продовольчими товарами залишається стабільним і контрольованим. Дефіциту базових продуктів харчування в жодному з регіонів країни наразі немає. Про це повідомив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі «Суспільного», коментуючи вплив енергетичних обмежень на продовольчу безпеку. «Станом на сьогодні продовольства в Україні достатньо. Врожай зібраний у повному обсязі. Виробники працюють стабільно, наявні запаси і ресурси дозволяють повністю забезпечувати внутрішнє споживання. Дефіциту по жодній з основних продуктових позицій немає», - наголосив Тарас Висоцький. За його словами, навіть в умовах тимчасових відключень електроенергії рівень виробництва критично не знижується. Можливе скорочення в межах 5–7%, що не впливає на загальну забезпеченість ринку. Заступник Міністра підкреслив, що для оперативного реагування на можливі екстрені ситуації при Мінекономіки працює штаб із продовольчої безпеки, який координує взаємодію з виробниками, торговельними мережами та іншими службами. У разі надзвичайних ситуацій передбачено залучення ресурсів ДСНС для короткострокового резервного енергоживлення підприємств, що виробляють базові продукти харчування. Щодо цінової ситуації, Тарас Висоцький відзначив, що державне регулювання на період воєнного стану продовжує діяти. Зокрема, максимальна торговельна націнка на соціально значущі продукти – хліб, молочну продукцію, м’ясо, яйця, цукор, олію – обмежена та перебуває під постійним контролем. У Мінекономіки наголошують: держава має достатні резерви й інструменти, щоб не допустити перебоїв із постачанням продовольства та зберегти його доступність для громадян навіть в умовах енергетичних викликів.