https://beta.agravery.com/site/indexhttps://beta.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://beta.agravery.com/site/indexukSat, 13 Dec 2025 11:10:00 +0200https://beta.agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-moloko-znizuutsa-na-tli-velikih-nadliskivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-moloko-znizuutsa-na-tli-velikih-nadliskivSat, 13 Dec 2025 11:10:00 +0200articleНадлишки молока-сировини та готової продукції тиснуть на закупівельні ціни. Певна цінова стабілізація очікується в 3-4 кварталі 2026 року, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 9 грудня становила 16,00 грн/кг без ПДВ, що на 1,05 грн. менше відносно попереднього місяця. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 15,60 до 16,30 грн/кг без ПДВ. Нижній діапазон цін знизився на 90 коп., а верхній – на 1,20 грн. Вищий ґатунок в середньому коштує 15,80 грн/кг без ПДВ, що на 1,10 грн. нижче відносно попереднього місяця. Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 15,10 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Нижній діапазон цін знизився на 1,40 грн., а верхній – на 1,10 грн. Середня ціна на молоко першого ґатунку становила 15,30 грн/кг без ПДВ, що на 1,20 грн. менше відносно попереднього місяця. Мінімальна ціна в господарствах становила 15,00 грн/кг. Максимальна ціна становила 15,50 грн/кг. Нижній діапазон цін знизився на 1,50 грн., а верхній діапазон знизився на 1,20 грн. Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 15,80 грн/кг без ПДВ, що на 1,15 грн. менше відносно попереднього місяця. Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в Україні триває зниження закупівельних цін. Залишки готової продукції на складах та наплив в країну дешевих імпортних молочних продуктів і далі здійснюватимуть тиск на ціни на молоко-сировину. Зазвичай, після 25 грудня на молочному ринку спостерігається затишок, оскільки в період новорічних свят скорочуються обсяги експорту біржових товарів та обсяги продажів молочних продуктів на внутрішньому ринку. В Україні спостерігається падіння рентабельності виробництва масла та сухого молока. Ймовірно, що низькі ціни на молоко-сировину можуть залишатися протягом першого кварталу 2026 року. На світовому молочному ринку існують надлишки молока-сировини та готової продукції, а існуючий попит не встигає їх переварити, що також впливає на ціновий тренд в Україні. Виробництво молока у більшості виробничих регіонів у 2024-2025 рр. росло швидше, ніж споживання. Пропозиція молока виявилась вищою за очікувану, що створило надлишки молочного жиру та білка. Серед причин, які заохочували фермерів нарощувати надої, були здешевлення кормів, зниження витрат на енергоносії, покращення погодних умов, відсутність сильного регуляторного тиску у США і частині Латинської Америки, а також збереження стабільної продуктивності корів в ЄС попри добровільне скорочення поголів’я в окремих країнах-членах. В умовах нестабільної ситуації на світовому молочному ринку багато молокопереробних підприємств у 2024-2025 рр. переорієнтувалися на виробництво таких продуктів з тривалим терміном зберігання, як тверді сири, вершкове масло та сухі молочні продукти. Зокрема, сири були головним напрямком переробки у США та ЄС, а у Новій Зеландії та Уругваї збільшилася частка виробництва вершкового масла та сухого знежиреного молока. Переробники прагнули перетворити надлишок молока на довготривалі запаси, але світовий попит зростав повільніше, ніж очікувалося. Після інфляційного тиску 2022-2023 рр. споживчий попит на жирні молочні продукти у ЄС та США відновлювався повільно. У ЄС споживання масла та сирів зменшилось у готельно-ресторанному бізнесі, на підприємствах харчової промисловості та в домогосподарствах, внаслідок підвищення тарифів з боку адміністрації Трампа. У США скоротились продажі сирів в супермаркетах через зниження купівельної спроможності населення. Зменшилося використання масла у переробці. Китай та країни Південно-Східної Азії скоротили імпорт молочних продуктів через великі внутрішні запаси та слабку економічну активність. Тому у світі з’явився значний надлишок молочної продукції. Скоріш за все, складські запаси нормалізуються в 3-4 кварталі 2026 року внаслідок зниження обсягів надою в США та ЄС на тлі зниження прибутків у фермерів. Вірогідно, що в Україні у 2026 році виробництво молока-сировини може скоротитися до 6,8 млн т внаслідок подальшого зменшення надою в приватному секторі на 10%, призупинення нарощення виробництва молока на МТФ та закриття певних ферм з поголів'ям до 400 голів, а також оптимізації витрат та нарощення продуктивності на МТФ с поголів’ям більше 600 голів. Ймовірно, середньорічна ціна на молоко у 2026 році в Україні може становити 35 євро за 100 кг, а в ЄС – 45 євро за 100 кг, в США – 32,5 євро за 100 кг.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-grupi-agrotrejd-zaversili-zbiranna-arahisuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-grupi-agrotrejd-zaversili-zbiranna-arahisuSat, 13 Dec 2025 08:25:00 +0200articleГрупа АГРОТРЕЙД завершила збирання арахісу. У сезоні 2025 року на полях Харківщини під дану експериментальну культуру компанією було відведено майже 35 га, пише АПК-Інформ. Як було зазначено цього сезону культуру вперше засіяли й на Чернігівщині на площі 5 га, щоб оцінити її потенціал в інших ґрунтово-кліматичних умовах. За оперативними даними фахівців АГРОТРЕЙД, середня врожайність арахісу за результатами сезону становить близько 1 т/га. Протягом вегетації культура потребувала ретельного догляду та точної агротехнології. Після збирання арахіс пройшов досушування у сушарці, що дозволило отримати максимальну якість продукції.  «Цей сезон вимагав адаптації технології до наших умов. Частину операцій довелося виконувати вручну, адже спеціалізованої техніки для арахісу в Україні майже немає. Водночас ми побачили, що культура здатна адаптуватися до клімату Харківщини. Отримані результати чітко показують, на що варто звернути увагу наступного року. Для нас це не просто експеримент, а практичне вивчення можливості промислового вирощування арахісу», — наголосив головний агроном Групи АГРОТРЕЙД Геннадій Малий. Також він додав, що дані цього сезону ляжуть в основу подальшого вдосконалення технології та ухвалення рішень щодо масштабування культури в наступних роках. Слід нагадати, що у 2025 році ГК АГРОТРЕЙД вдруге висіває арахіс у межах трирічного проєкту.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/novij-industrialnij-park-nosivski-gospodarstva-vkluceno-do-reestruhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/novij-industrialnij-park-nosivski-gospodarstva-vkluceno-do-reestruFri, 12 Dec 2025 16:50:00 +0200articleКабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НОСІВСЬКІ ГОСПОДАРСТВА» до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Парк створено строком на 30 років на території міста Носівка Ніжинського району Чернігівської області. Ініціатором виступає Носівська міська рада. Загальна площа індустріального парку становить 14,1651 гектара. Реалізація проєкту «НОСІВСЬКІ ГОСПОДАРСТВА» має на меті створення орієнтовно 700 нових робочих місць у переробній промисловості. Для розбудови парку ініціатор створення планує залучити майже 716 млн гривень з різних джерел. Згідно з концепцією, розвиток парку передбачає залучення власних інвестицій ініціатора створення, коштів керуючої компанії, державного стимулювання, приватного фінансування, інвестицій майбутніх учасників та інших субʼєктів. Носівська міська рада для старту проєкту за власний рахунок планує витратити 0,5 млн гривень. На території «НОСІВСЬКІ ГОСПОДАРСТВА» планується розміщення підприємств у сферах: - виробництва харчових продуктів; - альтернативної енергетики; - науково-технічної діяльності. «Розвиток переробки агропродукції — це один із фокусів політики “Зроблено в Україні”. Ми відходимо від сировинної моделі: те, що вирощено на українській землі, має перероблятися в Україні. Створення парку на Чернігівщині — крок у цьому напрямку. Це не лише можливість створити нові робочі місця для громади, а й перспектива посилення експортного потенціалу країни готовою продукцією з високою доданою вартістю», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів. Розвиток індустріального парку «НОСІВСЬКІ ГОСПОДАРСТВА» сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості Чернігівської області, стимулюватиме зростання місцевої економіки та сприятиме розвитку переробної промисловості України. Довідково: Наразі у Реєстрі індустріальних (промислових) парків налічується 114 об’єктів. Їх кількість системно зростає, що свідчить про зацікавленість бізнесу й громад у створенні сучасних виробничих майданчиків у межах політики «Зроблено в Україні».  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/implementacia-ekostandartiv-es-kostuvatime-ukrainskomu-agrosektoru-25-mlrd-evro-na-rik-andrij-dikunhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/implementacia-ekostandartiv-es-kostuvatime-ukrainskomu-agrosektoru-25-mlrd-evro-na-rik-andrij-dikunFri, 12 Dec 2025 12:07:00 +0200articleУкраїнський агросектор стоїть перед необхідністю імплементації норм ЄС, які можуть коштувати галузі до 2,5 млрд євро щороку. Водночас  це відкриває стратегічні можливості для інтеграції та посилення ролі України в глобальній продовольчій безпеці.  Про це заявив голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун під час виступу на конференції «Ведення агробізнесу в Україні».   «Проведені розрахунки свідчать, що впровадження європейських екостандартів обійдеться українському агросектору приблизно у 2,5 млрд євро на рік, що становить 70–150 євро додаткових витрат на гектар. Ці стандарти ми маємо прийняти в законодавство. І при цьому ніхто навіть мови не веде про те, щоб дати Україні дотації», — підкреслив він. Водночас екологічні норми наразі перебувають під тиском і в самій Європі. «Потрібно розуміти, ці норми ще не факт, що залишаться в самому ЄС. Європейські фермери теж під великим тиском, і їхній зелений курс постійно змінюється», — зауважив Андрій Дикун. Після об’єднання Україна та Європа разом будуть найбільшим виробником продовольства у світі. «Ми єдина країна, яка вступить до ЄС із сільським господарством кращим, ніж у будь-якій країні Євросоюзу — ми приходимо з високим рівнем. Але маємо об’єднатися з Європою не з «просящою рукою», а як рівний партнер, який разом з ЄС стане найбільшим виробником продовольства у світі. Це потрібно відпрацьовувати професійно», — резюмував голова ВАР.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/var-nadavatime-bezkostovni-konsultacii-agrariam-z-postrazdalih-regionivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/var-nadavatime-bezkostovni-konsultacii-agrariam-z-postrazdalih-regionivFri, 12 Dec 2025 11:15:00 +0200articleВсеукраїнська аграрна рада (ВАР) відкрила юридично-консультаційну лінію для надання правових та бухгалтерських консультацій агровиробникам з постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS. У межах проєкту планується надати підтримку щонайменше 2000 агровиробникам  для підвищення обізнаності аграріїв у змінах в законодавстві та ринкових вимогах, що дозволить ефективніше управляти ресурсами, уникати ризиків, зміцнювати стійкість господарств та відновлювати сільські території. Які консультації аграрії можуть отримати в рамках проєкту? Юридично-консультаційна лінія надає швидкі, практичні та точкові консультації для агровиробників. Фахівці ВАР безкоштовно роз’яснюють питання щодо: Податкових питань: ПДВ, ЄП, реєстрація податкових накладних, звітність. Земельних питань: реєстрація ділянок, зміни цільового призначення, оренда, кадастр. Державної підтримки: умови участі у програмах, строки, критерії, порядок подання заяв. Взаємодії з органами влади: дозвільні документи, подання заяв, типові вимоги. Роботи з реєстрами: ДРРП, кадастр, реєстр отримувачів допомоги (технічні поради без адміністрування). Поточних господарських операцій: договори, контракти, контрагенти, типові ризики. Інших питань, що стосуються господарської діяльності аграріїв. Які питання не входять у формат безоплатних консультацій юридично-консультаційної лінії? До безоплатної консультації не входять запити, що вимагають підготовки індивідуальних юридичних документів чи комплексних юридичних рішень, зокрема: підготовка договорів, заяв, скарг, позовів та інших процесуальних документів; складні індивідуальні правові позиції, юридичні висновки; представництво в судах та органах влади; комунікація з держорганами від імені підприємства. На кого націлена робота юридично-консультаційної лінії? Проєкт охоплює всю територію України з основним акцентом на регіони, що найбільше постраждали від війни: Донецьку, Херсонську, Запорізьку, Харківську, Сумську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернігівську, Одеську, Київську, Полтавську, Черкаську та Кіровоградську області. Особливо запрошуються до звернень: малих/середніх агровиробників; господарства, що постраждали від окупації, руйнувань, мінування; підприємства, які мають труднощі з документами, реєстрами чи доступом до держпідтримки; бухгалтерів, юристів і керівників господарств, яким потрібно швидке роз’яснення по роботі. Як отримати консультацію: Залишити свій запит в електронній формі за посиланням: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звернутися за номером телефону юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Для скарг та пропозицій щодо роботи юридично-консультаційної лінії, звертайтеся на електронну пошту: [email protected] Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах світу та надає допомогу людям, які страждають від катастроф, війн, бідності, а також наслідків зміни клімату.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/es-zapuskae-novij-format-peregovoriv-iz-ukrainou-akij-ne-zalezit-vid-ugorskogo-vetohttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/es-zapuskae-novij-format-peregovoriv-iz-ukrainou-akij-ne-zalezit-vid-ugorskogo-vetoFri, 12 Dec 2025 10:50:00 +0200articleНа неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) Європейський Союз оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето. Про це заявила данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр та єврокомісарка Марта Кос, повідомляє Украгроконсалт з  посиланням на “Європейська правда”. Марі Б’єр висловила жаль з приводу того, що уряд Віктора Орбана так і не скасував своє вето, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи його обходу. “Багато хто з нас розчарований тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам це вдалося узгодити технічний процес – фронтлоудінг (frontloading)”, – зазначила міністерка. “Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – додала вона. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос також підтвердила, що тепер Україна та ЄС перейшли на технічний процес, щодо якого немає небезпеки вето з угорського боку. Б’єр уточнила, що цей шлях по суті означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду усіх членів ЄС, і це неможливо обійти.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/struktura-povazana-z-ahmetovim-vikupila-borgi-ukrlandfarming-za-minimalnou-cinouhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/struktura-povazana-z-ahmetovim-vikupila-borgi-ukrlandfarming-za-minimalnou-cinouFri, 12 Dec 2025 09:05:00 +0200articleОщадбанк продав пакет кредитних зобов’язань агрохолдингу Ukrlandfarming Олега Бахматюка. У торгах взяв участь лише один покупець, який і забрав актив за найнижчою можливою ціною, novyny.live. Як свідчать дані у системі "Prozorro.Продажі", на аукціон винесли борги за кредитами, що накопичувалися з 2007 по 2018 роки.  Забезпеченням слугували активи ключових компаній групи — "Райз-Максимко", "Авангард", "Імперево Фудз" і "Пакко холдинг". Це все реальні виробничі об’єкти: елеватори, птахофабрики, переробний завод, а також поручительства приватних і юридичних осіб. Формат аукціону був голландський — із поетапним зниженням ціни, уточнює LIGA.net. Стартували з 5,04 млрд грн, але торги дійшли до мінімальної позначки 1,14 млрд грн, де й "зупинився" єдиний учасник. Враження таке, що покупець чекав саме цього моменту. Хто переміг в аукціоні Компанія "Фінтонік" виявилася єдиним претендентом на борги Ukrlandfarming. 80% компанії належать Андрію Шпильці з Кривого Рогу, а решта — групі Fortior Capital Миколи Нестеренка. За даними ЗМІ, обидва мають професійний шлях, пов’язаний із підприємствами SCM Ріната Ахметова. У відкритих джерелах згадано, що людина з ім’ям Андрій Шпилька раніше очолювала Північний ГЗК та "Трансінвест Холдинг".  Щодо Fortior Capital, її співвласник Микола Нестеренко до 2021 року працював разом із Олександром Камишіним, колишнім керівником "Укрзалізниці" і Мінстратегпрому. Перед проведенням аукціону Ощадбанк повідомив , що ця спроба продати борги Бахматюка буде останньою. "У разі відсутності результату торгів банк перейде до активної реалізації ліквідаційного сценарію щодо стягнення заборгованості", — попереджав банк.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ponad-1160-magaziniv-vidkrili-prodaz-ukrainskih-produktiv-za-kosti-derzprogram-persou-dolucilasa-fozzyhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/ponad-1160-magaziniv-vidkrili-prodaz-ukrainskih-produktiv-za-kosti-derzprogram-persou-dolucilasa-fozzyFri, 12 Dec 2025 08:20:00 +0200articleЗ 11 грудня українці зможуть купувати продовольчі товари українського виробництва (крім підакцизних), які беруть участь у програмі, за кошти державних програм  «Зимова підтримка» та «Національний кешбек». Першими надали споживачам таку можливість торговельні мережі Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та «Близенько».  «Відсьогодні у понад 1160 магазинах по всій Україні покупці зможуть придбати продовольчі товари українського виробництва за кошти програм “Національний кешбек” та “Зимова підтримка”. Ми послідовно розширюємо інфраструктуру цих програм, аби якомога більше українців  могли скористатися державною допомогою. Це важлива складова як соціальної підтримки людей, так і стимулювання внутрішнього ринку. Ми вдячні ритейлерам, які оперативно налаштували свої системи для прийому оплат картками  Національний кешбек»,  — зазначив Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України. Можливість розрахуватися не поширюватиметься на онлайн-замовлення. Невдовзі до програми долучаться й інші продуктові мережі. Мінекономіки повідомлятиме про це додатково. Нагадаємо, з  22 листопада Уряд змінив перелік товарів і послуг, які можна оплатити коштами з картки «Національний кешбек».  До нього входять: комунальні послуги; лікарські засоби та медичні вироби; книжки та друкована продукція; поштові послуги; благодійні внески, зокрема на підтримку ЗСУ; продукти харчування українського виробництва (крім підакцизних товарів). Прийом заявок на отримання 1000 грн «Зимової підтримки» триває до 24 грудня 2025 року. Оформити заявку можна двома способами: онлайн через застосунок Дія або у відділенні Укрпошти. Детальніше ознайомитися з умовами подачі заявки можна на порталі zyma.  Важливо: кошти не надаються тим, хто перебуває за межами України або на тимчасово окупованій території. Станом на 11 грудня подано понад 16 млн заявок.   Використати кошти, які надійшли на картку «Національний кешбек» за заявкою через Дію, потрібно до 30 червня 2026 року.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/nbu-ocikuvano-zberig-oblikovu-stavku-155https://beta.agravery.com/uk/posts/show/nbu-ocikuvano-zberig-oblikovu-stavku-155Thu, 11 Dec 2025 16:50:00 +0200articleПравління Національного банку України (НБУ) ухвалило рішення вшосте зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних, щоб забезпечити збереження інтересу до гривневих інструментів, утримання стабільності валютного ринку та контроль інфляційних очікувань для поступового наближення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, пише Інтерфакс-Україна. "У найближчі місяці інфляція й надалі знижуватиметься, хоча помірнішими темпами через вичерпання ефектів бази порівняння. Підтримання інтересу до гривневих активів стримуватиме фундаментальний ціновий тиск", – зазначив регулятор у релізі в четвер. Він зауважив, що у листопаді споживча та базова інфляція сповільнилися до 9,3% у річному вимірі, що трохи нижче траєкторії прогнозу. Зниження інфляції зумовлюється збільшенням пропозиції продовольства після надходження нових урожаїв, проте інфляційні очікування залишаються підвищеними. Нацбанк також вказав, що з початку року Україна отримала $45,8 млрд офіційного фінансування, а до кінця року очікується ще понад $5 млрд. Зовнішня підтримка дає змогу утримувати міжнародні резерви на достатньому рівні та забезпечувати беземісійне фінансування бюджету, проте невизначеність щодо параметрів допомоги на 2026–2027 роки зберігається. Серед ключових ризиків регулятор відзначив перебіг війни, можливі додаткові бюджетні видатки, наслідки руйнувань енергетичної інфраструктури та поглиблення дефіциту робочої сили. За оцінками Нацбанку, збереження ставки у попередні місяці підтримувало дохідність гривневих інструментів, сприяло зростанню строкових депозитів і вкладень населення в ОВДП, а також обмежувало попит на валюту. Водночас кредитування продовжує зростати темпами понад 30% у річному вимірі. "У разі посилення інфляційних ризиків ми готові утриматися від пом’якшення монетарної політики та, за потреби, вживати додаткових заходів. Послаблення цих ризиків, навпаки, дозволить перейти до циклу зниження ставки", – наголосив Нацбанк. Переважна більшість опитаних учасників ринку напередодні засідання очікували, що НБУ залишить облікову ставку на рівні 15,5%. Як повідомлялося, Нацбанк утримує облікову ставку на рівні 15,5% з початку березня 2025 року, а до того тричі збільшував її з середини грудня 2024-го. Ще раніше він утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в 7 етапів. https://beta.agravery.com/uk/posts/show/prezident-ukraini-pidpisav-zakon-pro-derzavnij-budzet-na-2026-rikhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/prezident-ukraini-pidpisav-zakon-pro-derzavnij-budzet-na-2026-rikThu, 11 Dec 2025 14:30:00 +0200articleПрезидент України Володимир Зеленський 10 грудня підписав Закон «Про державний бюджет України на 2025 рік». Про це свідчать дані картки документу на сайті ВРУ, пише АПК-Інформ. Згідно з підписаним документом, на державну підтримку агропромислового комплексу України у 2026 р. буде спрямовано 14,1 млрд грн, що на 4,5 млрд грн перевищить показник поточного року. Вказану суму буде розподілено таким чином: 9,5 млрд грн — фінансова підтримка сільгоспвиробників (дотація на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, зрошення/меліорація — 0,2 млрд грн); 2,6 млрд грн — підтримка фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець); 2 млрд грн — гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Крім того, на підтримку інших секторів української економіки в держбюджеті передбачено 51,8 млрд грн, зокрема: 18 млрд грн – фонд розвитку підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%»; 7,4 млрд грн – фонд інновацій; 4,9 млрд грн – програми підтримки бізнесу; 1,9 млрд грн – фонд декарбонізації; 0,6 млрд грн – фонд енергоефективності. У цілому видатки та надання кредитів із державного бюджету у 2026 р. становитимуть 4,824 трлн грн, що на 121,2 млрд грн більше, ніж 2025 р. При цьому доходи загального фонду державного бюджету передбачені на рівні 2,905 трлн грн – на 402 млрд грн більше, ніж 2025 р.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-operacijnij-plan-realizacii-vodnoi-strategii-ukraini-na-2025-2027-rokihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-operacijnij-plan-realizacii-vodnoi-strategii-ukraini-na-2025-2027-rokiThu, 11 Dec 2025 12:30:00 +0200article10 грудня Кабінет Міністрів України ухвалив Операційний план реалізації у 2025-2027 роках Водної стратегії України на період до 2050 року. Документ визначає комплекс пріоритетних заходів у сфері водної безпеки та сталого управління водними ресурсами з урахуванням кліматичних викликів і наслідків збройної агресії російської федерації. Реалізація Операційного плану на наступний період дозволить: зменшити ризики виникнення захворювань, пов’язаних зі споживанням неякісної питної води; залучити інвестиції у модернізацію систем централізованого водопостачання та водовідведення; покращити очищення міських стічних вод та інтегрувати ці заходи у просторове планування громад; скоротити потенційні збитки для водних екосистем та рибного господарства. Окрему увагу приділено підвищенню водоефективності в промисловості, сільському господарстві та житлово-комунальному господарстві, скороченню втрат прісної води, посиленню контролю за спеціальним водокористуванням і вдосконаленню обліку водних ресурсів. «Операційний план на найближчі роки задає чіткий курс на відновлення та сталий розвиток водних ресурсів України. У фокусі – створення сучасної системи водної безпеки, повністю узгодженої з європейськими стандартами, здатної витримувати виклики змін клімату, наслідки війни та зростаючі потреби економіки. Йдеться про реальні зміни: створення засад для якісної питної води, вищу водоефективність, відновлені водні екосистеми та сильні інституції, що працюють для людей і майбутнього країни. Операційний план – це про безпеку, стійкість та відповідальне управління водними ресурсами України», – зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко. Операційний план є наступним етапом реалізації Водної стратегії України на період до 2050 року, який забезпечить перехід від дослідного впровадження до практичної реалізації європейських принципів управління водними ресурсами.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-ukraini-rozvivae-partnerstvo-na-kordonah-z-eshttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-ukraini-rozvivae-partnerstvo-na-kordonah-z-esThu, 11 Dec 2025 10:50:00 +0200articleДержпродспоживслужба України і Національне агентство з питань санітарії, ветеринарії та безпечності харчових продуктів Румунії підписали двосторонній Протокол про співробітництво. Про це повідомила пресслужба українського відомства. Як зазначається, підписаний документ визначає ключові напрями подальшої взаємодії між компетентними органами двох країн, зокрема: захист здоров’я та благополуччя тварин; забезпечення безпечності харчових продуктів; контроль і профілактика транскордонних хвороб; посилення біобезпеки та епідеміологічного нагляду; розвиток прикордонного контролю продукції тваринного походження; цифровізація та обмін даними через європейські інформаційні системи (IMSOC/TRACES, RASFF, ADIS та інші). «Підписаний документ формує сучасну та узгоджену модель співпраці на кордоні ЄС, що підвищує рівень безпеки, прозорості та ефективності контролю між нашими країнами», – підкреслив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. Також зазначається, що укладення Протоколу є важливою частиною системної роботи України над поглибленням співпраці з державами-членами ЄС. Партнерство з Румунією допоможе удосконалити контроль на зовнішніх кордонах Європейського Союзу, підвищити рівень безпеки та зміцнити позиції України на міжнародній арені.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/strahuvanna-suden-u-cornomu-mori-podorozcalo-utrici-cerez-vijskovi-rizikihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/strahuvanna-suden-u-cornomu-mori-podorozcalo-utrici-cerez-vijskovi-rizikiThu, 11 Dec 2025 09:05:00 +0200articleЦіна на страхування торгових суден у Чорному морі за останній місяць зросла утричі і, за оцінками міжнародних брокерів, має тенденцію до подальшого підвищення, передає «ПроАгро Груп». Якщо на початку листопада ставки страхування від воєнних ризиків становили близько 0,25–0,3% від вартості судна, то цього тижня вони вже досягли 0,5–0,75%, а для рейсів, пов’язаних із російськими портами і суднами, премії сягають навіть 1%. Найбільш різко подорожчало страхування нафтових танкерів та балкерів, що перевозять насипні вантажі, зокрема зерно. Причиною такого стрибка стали українські атаки на порти та судна тіньового флоту рф, які суттєво підвищили ризики для судноплавства в регіоні. Зростання вартості страхування напряму впливає на собівартість перевезень і може позначитися на цінах на світових ринках, адже Чорне море залишається ключовим маршрутом для експорту зерна, нафти та нафтопродуктів. Раніше повідомлялося, що фрахтовий ринок Чорного моря увійшов у другу половину листопада зі стабільними ставками.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/pid-kievom-buduut-novu-fabriku-z-virobnictva-gotovih-strav-ta-napivfabrikativ-kisilevskijhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/pid-kievom-buduut-novu-fabriku-z-virobnictva-gotovih-strav-ta-napivfabrikativ-kisilevskijThu, 11 Dec 2025 08:20:00 +0200articleДніпровська група компаній Sol Union почала будівництво фабрики Neo Food System в Київській області. Проектна потужність підприємства дозволятиме виробляти 60 тисяч готових страв щодня. Фабрика вироблятиме готові для споживання охолоджені страви, пастеризовані, стерилізовані та з глибокою заморозкою. Обсяг інвестицій групи у цей проект - 220 мільйонів гривень. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він відзначив, що для реалізації поточних інвестиційних проектів Sol Union скористалася кількома програмами політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні”. Зокрема, група скористалась державним грантом на переробку 8 млн. грн., придбавши автоклави виробництва київського заводу Rozfood. Крім того група залучила кредити програми “5-7-9”. І планує надалі розширити кредитний портфель. Запуск заводу передбачає створення в Київській області 260 нових робочих місць. Площа виробництва - 4000 кв. м. Для реалізації проекту фабрики Neo Food System група придбала готове промислове приміщення, яке вже має необхідні обсяги приєднаної електроенергії, водозабезпечення, очисні споруди та водовідведення. Монтаж обладнання підприємства почнеться в квітні 2026 року. Запуск виробництва заплановано на червень, вихід на проектну потужність - на вересень 2026 року. На 2027 рік заплановані перші поставки на експорт до країн ЄС.  До складу групи компаній Sol Union входять дві фабрики з виробництва та фасування продуктів харчування, овочесховище на 5000 т продукції, склади загальною площею 17000 кв.м. Дотепер всі підприємства групи були розташовані в Дніпрі. Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” обʼєднує державні програми, спрямовані на розвитку виробництва, залученню інвестицій та стимулюванню експорту.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/zavilisa-persi-forvardni-cini-na-ripak-novogo-vrozauhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/zavilisa-persi-forvardni-cini-na-ripak-novogo-vrozauWed, 10 Dec 2025 15:35:00 +0200articleУкраїна зберігає стабільні темпи експорту ріпаку. Станом на 8 грудня відвантажено 52 тис. тонн, тоді як у листопаді показник становив майже 158 тис. тонн. За прогнозами, в грудні експорт залишиться в межах 105–150 тис. тонн. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «Експорт ріпаку тримається на стабільних рівнях. Почали повертатися сплачені мита, і ліквідність поступово розвертається в бік експортерів. На європейському ринку ріпак уже близько двох місяців торгується у вузькому діапазоні €477–480 за тонну. Є цінові коливання на 2–3%, але реальної динаміки немає. Проте культура може піти вгору. Ключовим драйвером зараз є соя: у разі її зростання ріпак також може подорожчати до €500–510 за тонну»,  — зазначають аналітики. На внутрішньому ринку ситуація схожа: умовна ціна тримається на рівні $550–560 за тонну, індикативи переробних підприємств — 24 000–24 500 грн/т. «Ринок загалом стабільний. Є поодинокі випадки вищих цін, але вони індивідуальні. Деякі заводи пришвидшують закупівлі через дефіцит інших культур, зокрема соняшнику, тож можливий невеликий підйом», — додають у ПУСК. Незабаром активізується форвардна торгівля ріпаком врожаю 2026 року. «Перші індикативи на ріпак нового врожаю озвучують від $430–435 за тонну CPT порт на поставку незначних партій в липні–серпні. Найкращий період для форвардної фіксації традиційно — січень–березень. Ризиків по новому врожаю наразі не видно, але укладати контракти на великі обсяги ще зарано», — підсумували аналітики.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/vartist-perevezen-stribnula-do-rekordnih-rivnivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/vartist-perevezen-stribnula-do-rekordnih-rivnivWed, 10 Dec 2025 12:25:00 +0200articleНа зерновому ринку України наприкінці минулого тижня почало слабшати логістичне напруження, яке спричинило стрибок вартості перевезень до рекордних рівнів, передає «ПроАгро Груп». Як розповів співзасновник брокерської компанії White Brokers Костянтин Халахандрик, на початку цього тижня логістика різко подорожчала, подекуди до 1,8–2 тис. грн за тонну. Найвищі ставки фіксувалися на Київщині та частині Сумщини. Проте реальних угод за такими цінами було небагато. «Цей ажіотаж по логістиці на кінець тижня почав дещо спадати. Навіть почали зʼявлятися вільні вагони. Це був ситуативний ажіотаж, де наклалися великі об’єми відвантаження старих форвардів, «горящих» контрактів і в третій раз продовжених форвардів на важку ситуаціє по тягловій силі. Вагони простоють, вагони їдуть дуже помалу», – пояснив Халахандрик. На його думку, це дає підстави очікувати зниження вартості перевезень на 100–200 грн/т. На ситуацію впливають також і проблеми портової інфраструктури. Через перебої з електропостачанням та затримки з погодженням планів у деяких терміналах виникли затори. Це призвело до того, що частина вагонів прибула під завантаження без підтверджених планів, і власникам довелося терміново переорієнтовувати їх на інші партії або передавати іншим відправникам. У результаті пропозиція вільних вагонів збільшилася, зазначив Халахандрик. Як повідомлялося, дисбаланс у вантажних перевезеннях загрожує агровиробництву та економіці України.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-pererahuvalo-78-miljoniv-griven-za-zovtnevimi-zaavkami-agrariiv-u-mezah-kompensacii-25-vartosti-tehnikihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-pererahuvalo-78-miljoniv-griven-za-zovtnevimi-zaavkami-agrariiv-u-mezah-kompensacii-25-vartosti-tehnikiWed, 10 Dec 2025 10:50:00 +0200articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства перерахувало майже 78 мільйонів гривень за жовтневими заявками аграріїв у межах програми компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.  У жовтні агровиробники подали 401 заявку на компенсацію вартості 632 одиниць агротехніки та обладнання на загальну суму понад 374,4 млн грн (з ПДВ).  Серед придбаної техніки - напівпричепи різних моделей, ґрунтообробна техніка, сушарки, сівалки, конвеєри різних моделей, ваги автомобільні, обприскувач та багато іншого сучасного с/г обладнання українського виробництва. «Програма компенсації 25% є однією з найбільш масових в складі політики «Зроблено в Україні». Протягом поточного етапу дії програми з грудня 2024 року аграрії придбали понад 7,7 тис. одиниць агротехніки, яка вже працює в полі. Машинобудівники, які створили цю техніку,  натомість отримали на свої рахунки 5,3 млрд грн. Завдяки програмі ці кошти залишились в Україні, щоб повернутись в економіку через зарплати, податки й інвестиції у виробництво», - зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа. Щоб скористатися програмою компенсації 25% вартості, агровиробникам потрібно бути зареєстрованими в Державному аграрному реєстрі (ДАР), обрати техніку або обладнання з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки та придбати його через уповноважений банк. В програмі беруть участь 34 банки. Після повної оплати через той самий банк подати заявку на компенсацію 25% вартості. Виробники, які бажають включити свою продукцію до переліку, можуть звернутися до Мінекономіки, подавши заявку на офіційному сайті міністерства. Нагадаємо, компенсація 25% вартості (без ПДВ) надається за українську сільськогосподарську техніку та обладнання, що мають не менше 60% локалізації. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів – діють спеціальні умови. Програма реалізується в межах політики розвитку виробників «Зроблено в Україні».  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/eksport-kukurudzi-u-potocnomu-sezoni-nablizaetsa-do-4-mln-tonnhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/eksport-kukurudzi-u-potocnomu-sezoni-nablizaetsa-do-4-mln-tonnWed, 10 Dec 2025 09:05:00 +0200articleСтаном на 5 грудня Україна з початку 2025/26 МР (липень–червень) експортувала 12 836 тис. тонн зернових і зернобобових культур, передає «ПроАгро Груп». За даними Держмитслужби, обсяг експорту на понад 6 млн тонн або на 31,9% менший за показник на 6 грудня минулого року. Поставки пшениці наразі складають 7 449 тис. тонн, що на 1,6 млн тонн або на 17,9% менше обсягу, експортованого за відповідний період минулого сезону. Ячменю за кордон відвантажено 1 195 тис. тонн – на 670 тис. тонн або на 35,9% менше. Поставки кукурудзи значно відстають від минулорічних: наразі вони становлять 3 985 тис. тонн проти 7,6 млн тонн рік тому, тобто на 47,6% менше. Жита за кордон у поточному сезоні поставлено лише 200 тонн, тоді як минулого на цей час вже експортували 10,8 тис. тонн. Крім того, за кордон на звітну дату відвантажено 28,3 тис. тонн борошна (у тому числі 27,4 тис. тонн пшеничного), що на 4,5 тис. тонн менше, ніж у відповідному періоді 2024/25 МР. З початку поточного місяця Україна експортувала 452 тис. тонн зерна, у тому числі 140 тис. тонн пшениці, 25 тис. тонн ячменя й 285 тис. тонн кукурудзи. Також за кордон поставлено 1,3 тис. тонн борошна.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-listopadi-2025-roku-spozivci-cini-v-ukraini-zrosli-na-04https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-listopadi-2025-roku-spozivci-cini-v-ukraini-zrosli-na-04Wed, 10 Dec 2025 08:20:00 +0200articleУ листопаді 2025 року споживчі ціни в Україні зросли на 0,4%, як порівняти з жовтнем; у річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 9,3%. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики, передає Укрінформ. «Інфляція на споживчому ринку в листопаді 2025 року порівняно із жовтнем становила 0,4%, із листопадом 2024 року – 9,3%. Базова інфляція в листопаді 2025 року порівняно із жовтнем становила 0,3%, із листопадом 2024 року – 9,3%», - йдеться в повідомленні. За даними Держстату, на споживчому ринку минулого місяця ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Знов почали зростати в ціні яйця – минулого місяця вони подорожчали найбільше, на 12,6%. На 4,6–0,8% зросли ціни на овочі, сало, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, макаронні вироби, кисломолочну продукцію, сири, хліб, яловичину, молоко, масло. Водночас на 3,0–0,9% знизилися ціни на фрукти, свинину, цукор, м’ясо птиці, рис.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/pidtrimka-agrariiv-prifrontovih-teritorij-stane-odnim-iz-klucovih-prioritetiv-var-u-2026-rocihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/pidtrimka-agrariiv-prifrontovih-teritorij-stane-odnim-iz-klucovih-prioritetiv-var-u-2026-rociTue, 09 Dec 2025 16:55:00 +0200articleПідтримка аграріїв, які працюють у прифронтових і фронтових регіонах, залишається одним із найважливіших завдань для аграрної спільноти. Господарства в цих зонах зазнають найбільших втрат і працюють у надскладних умовах, тому держава має забезпечити для них реальні інструменти відновлення. Йдеться насамперед про компенсацію завданих збитків, а також про доступ до пільгових кредитів під державне страхування. Саме гарантії держави можуть стати тим механізмом, який дозволить аграріям отримувати фінансування вчасно та на вигідних умовах, адже банки не завжди готові йти назустріч виробникам у ризикових регіонах. «Для нас це один із головних пріоритетів на 2026 рік. Аграрії прифронтових територій мають отримати дієві інструменти підтримки — від компенсацій до доступних кредитів із державними гарантіями», — наголосив заступник голови ВАР Денис Марчук.