https://beta.agravery.com/site/indexhttps://beta.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://beta.agravery.com/site/indexukFri, 06 Nov 2026 16:50:00 +0200https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-v-202627-mr-zbilsila-eksport-ripakovoi-olii-do-es-majze-na-45https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-v-202627-mr-zbilsila-eksport-ripakovoi-olii-do-es-majze-na-45Fri, 06 Nov 2026 16:50:00 +0200articleЗгідно з даними Європейської комісії, за перші 17 тижнів поточного сезону (1 липня – 25 жовтня) Україна поставила до ЄС 182,69 тис. тонн ріпакової олії, що на 44,9% більше, ніж за аналогічний період торік (126,07 тис. тонн). Частка України на європейському ринку ріпакової олії зросла з 76,18% до 81,89%, і країна зберегла позицію беззаперечного лідера серед постачальників, випередивши Велику Британію (23,41 тис. тонн, 10,5%) та Сербію (6,31 тис. тонн, 2,83%). Загальний імпорт ріпакової олії до ЄС за цей період зріс на 34,8% – до 223,08 тис. тонн із 165,48 тис. тонн торік, що на 80,2% перевищує рівень сезону 2024/25 МР (123,77 тис. тонн).https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zminiv-pravila-upravlinna-vidhodami-monitoring-na-5-rokiv-ta-vidstrocka-okremih-dozvolivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zminiv-pravila-upravlinna-vidhodami-monitoring-na-5-rokiv-ta-vidstrocka-okremih-dozvolivFri, 06 Nov 2026 12:40:00 +0200articleКабінет Міністрів України спростив низку процедур у сфері управління відходами. Зокрема, подовжено строк дії програм моніторингу об’єктів оброблення відходів, запроваджено можливість подання окремих документів у паперовій формі та відтерміновано оформлення дозволів для визначених категорій підприємств. Відповідні зміни передбачені постановою КМУ від 30 жовтня 2026 року № 1367, якою внесено зміни до шести урядових постанов у сфері управління відходами. Експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів, який ВАР реалізує у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Prosper Global (раніше Mercy Corps), підготували інформаційний дайджест та роз’яснили основні нововведення. Оновлення термінології у сфері управління відходами Змінами до постанови КМУ від 17 вересня 1996 року № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» термінологію приведено у відповідність до чинного українського законодавства та європейських стандартів управління відходами. Зокрема, поняття «утилізація» замінено на «відновлення», а формулювання «сміття для утилізації» – на «відходів для оброблення». Зміни мають термінологічний характер, але також удосконалюють юридичну основу для залучення державних компенсацій, грантів та доступу до міжнародної допомоги. Програми моніторингу об’єктів оброблення відходів діятимуть п’ять років Постановою внесено зміни до Порядку проведення моніторингу об’єкта оброблення відходів, затвердженого постановою КМУ від 7 листопада 2023 року № 1166. Відтепер програма моніторингу розробляється на п’ять років, а подати її необхідно протягом одного місяця з дати затвердження. Раніше підприємства були зобов’язані розробляти програму на один рік і щороку до 15 грудня подавати її виключно через електронну інформаційну систему. Крім того, у разі технічної недоступності державного реєстру програму дозволено подавати в паперовій формі –поштою з описом вкладення або електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Для агровиробників, які мають власні об’єкти оброблення відходів, це зменшує адміністративне навантаження: замість щорічного погодження програма готується раз на п’ять років. Додатково аграрії захищені від ризику штрафів під час технічних збоїв державних баз даних завдяки легалізованому паперовому документообігу. Для оформлення побічних продуктів запроваджено паперові форми Змінами до постанови КМУ від 17 листопада 2023 року № 1214 «Деякі питання віднесення речовин або предметів до побічних продуктів» затверджено паперові форми двох документів: - рішення про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів (додаток 1); - відповідного звіту (додаток 2). Ці документи можна подавати поштою або електронною поштою з КЕП до повноцінного запуску електронного Реєстру побічних продуктів, а також під час його регламентних чи технічних зупинок. Раніше рішення про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів та щоквартальні звіти необхідно було подавати виключно через електронну інформаційну систему. Оформлення окремих дозволів на оброблення відходів відтерміновано до 1 квітня 2027 року Змінами до постанови КМУ від 19 грудня 2023 року № 1328 «Про затвердження Порядку видачі, відмови у видачі, припинення дії дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів» подовжено строк оформлення повноцінних дозволів для підприємств, які долучилися до експериментального проєкту зі спрощеного їх отримання. Новий граничний строк – 1 квітня 2027 року. Відстрочка безпосередньо стосується суб’єктів господарювання, у яких утворюються відходи деревини, що використовуються для отримання теплової енергії для власних потреб, за умови наявності дозволу на викиди в атмосферне повітря. Раніше діяв загальний перехідний період для отримання нових дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів без спеціальних довгострокових винятків. Спрощено процедури транскордонного перевезення окремих відходів Постановою також внесено зміни до Порядку надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів, затвердженого постановою КМУ від 17 вересня 2024 року № 1067. Скасовано вимогу щодо надання заяви від експортера для відходів, які не є небезпечними та необхідні Україні як сировина для підприємств із рециркуляції або рекуперації. Раніше для імпорту відходів вимагалася офіційна заява компетентного органу держави-експортера про відсутність у неї технічних потужностей для екологічного управління такими відходами. Водночас уточнено вимоги до документального підтвердження безпечності: висновок акредитованої лабораторії про відсутність небезпечних властивостей відходів обов’язково має стосуватися поточного року. Раніше такої прив’язки до року перевезення не було. Зміни спрощують процедуру імпорту безпечної органічної сировини, зокрема залишків харчового чи сільськогосподарського виробництва, для переробки на комбікорми, добрива або біогаз. Іноземному партнеру більше не потрібно підтверджувати відсутність можливості самостійного оброблення таких відходів. Скасовано одномісячний строк подання документів для ліцензіатів Остання зміна стосується постанови КМУ від 22 квітня 2026 року № 512 «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами». Із документа повністю виключено пункт 2, який встановлював одномісячний строк для подання оновлених документів. Раніше суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на управління небезпечними відходами до набрання чинності постановою № 512, були зобов’язані протягом одного місяця подати до міністерства пакет оновлених документів відповідно до додатків. Таким чином, агровиробники, які самостійно управляють власними небезпечними відходами, зокрема токсичною тарою з-під пестицидів, відпрацьованими мастилами чи акумуляторами від сільськогосподарської техніки, та вже мають відповідну ліцензію, звільняються від необхідності термінового переоформлення і повторного подання документів до органу ліцензування. Вони можуть продовжувати діяльність за чинними документами. Повністю ознайомитися з інформаційним дайджестом щодо змін у сфері управління відходами можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1iz5LCj8AvJzVvsWZWovDCNjV9XESxU6_/view?usp=share_link Нагадаємо, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР з питань земельних і трудових відносин, державної підтримки, кредитування, оподаткування та інших юридичних аспектів діяльності господарств. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: Prosper Global – міжнародна гуманітарна організація, яка працює у понад 35+ країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/blokuvanna-portiv-odesi-skorotilo-agroeksport-na-41-za-tri-misacihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/blokuvanna-portiv-odesi-skorotilo-agroeksport-na-41-za-tri-misaciFri, 06 Nov 2026 10:50:00 +0200articleПро це заявив заступник голови ВАР Денис Марчук. «Якщо рік тому через порти Одеси проходило близько 87% аграрних вантажів, то зараз лише 8%. Основне навантаження перейшло на залізницю та дунайські порти, через які за серпень-жовтень вивезли відповідно 45% і 37% агропродукції», – пояснив Марчук. Загалом за три місяці Україна не змогла експортувати 4,6 млн тонн агропродукції, з яких близько 4 млн тонн це зерно. Нереалізована продукція залишається всередині країни, посилюючи тиск на внутрішні ціни та фінансовий стан виробників напередодні посівної. «Попри міжнародні перемовини щодо гарантування безпеки судноплавства в Чорному морі, питання безпеки морського експорту залишається невирішеним. Зокрема, під час останньої зустрічі G20 за участі міністрів закордонних справ не вдалося досягти рішення щодо цього питання. Тож Україна й надалі перебуватиме у складних експортних умовах. Це безпосередньо впливатиме на економічну та господарську діяльність агровиробників», - наголосив експерт.  Через проблеми зі збутом продукції, зниження доходів і високі логістичні витрати господарства будуть змушені скорочувати посівні площі під озимими та ярими культурами.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-edini-pravila-vidaci-dozvoliv-na-vnesenna-zasobiv-zahistu-roslin-z-povitrahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-edini-pravila-vidaci-dozvoliv-na-vnesenna-zasobiv-zahistu-roslin-z-povitraFri, 06 Nov 2026 09:05:00 +0200articleКабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затвердив порядок, що визначає, як отримати дозвіл на внесення засобів захисту рослин з повітря. Документ встановлює єдину процедуру розгляду заяв і ухвалення рішень про видачу дозволу або відмову. Також затвердили вимоги до заяви, форму дозволу та передбачено контроль за дотриманням його умов. Порядок визначає, що має містити заява та які відомості й документи потрібно подати. Отримання дозволу допоможе впорядкувати застосування засобів захисту рослин з повітря та визначити умови, яких потрібно дотримуватися під час робіт.  Для аграріїв це означає зрозумілі вимоги та послідовний порядок отримання дозволу. Мешканці зможуть отримувати інформацію про видані дозволи й проведення робіт. Вимоги до безпечного застосування засобів захисту рослин і контроль за їх використанням мають зменшити ризики для здоров’я людей і тварин та довкілля. Реалізація постанови стане ще одним кроком до наближення українських правил у сфері захисту рослин до законодавства Європейського Союзу. Постанова набирає чинності 17 січня 2028 року – одночасно із Законом України «Про державне регулювання сфери захисту рослин». https://beta.agravery.com/uk/posts/show/geograficni-zaznacenna-ta-laboratornij-kontrol-so-potribno-ukrainskim-vinorobam-dla-vihodu-na-rinok-eshttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/geograficni-zaznacenna-ta-laboratornij-kontrol-so-potribno-ukrainskim-vinorobam-dla-vihodu-na-rinok-esFri, 06 Nov 2026 08:20:00 +0200articleВиробництво вин із географічними зазначеннями передбачає дотримання визначених характеристик продукції, підтвердження її походження та лабораторний контроль. Ці питання, а також особливості просування українських вин на міжнародному ринку обговорили під час вебінару Мінагрополітики в межах проєкту EU4SmallFarms. Однією з ключових тем стали специфікації вин із географічними зазначеннями. Вони визначають територію походження, сорти винограду, характеристики продукції та технологічні особливості виробництва, а також обґрунтовують зв’язок вина з місцевістю його походження. На прикладі географічних зазначень «Ялпуг» і «Придунайська Бессарабія» експерти продемонстрували відмінності у вимогах до вин, які виробляються на географічно близьких територіях. Окрему увагу приділили лабораторному контролю виноробної продукції. Зокрема, йшлося про визначення фізико-хімічних показників вина, перевірку його безпечності, правила відбору проб та роль лабораторних досліджень у підтвердженні відповідності продукції вимогам європейського ринку. Практичним досвідом міжнародного просування поділилися представники виноробні Villa Tinta, які презентували українські вина з географічними зазначеннями на міжнародній виставці Slow Wine у Болоньї. За словами виноробів, реєстрація географічного зазначення є лише першим етапом просування продукції. Для подальшого розвитку необхідні популяризація виноробних регіонів, участь у міжнародних виставках і дегустаціях, а також посилення співпраці між виробниками.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-sprostiv-pidvisenna-kvalifikacii-traktoristiv-masinistiv-ta-poradok-vidaci-posvidcenhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/urad-sprostiv-pidvisenna-kvalifikacii-traktoristiv-masinistiv-ta-poradok-vidaci-posvidcenThu, 05 Nov 2026 16:50:00 +0200articleКабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка спрощує підвищення кваліфікації трактористів-машиністів та порядок видачі їм посвідчень. Зміни дозволять фахівцям опановувати нові категорії сільськогосподарської техніки без обов’язкового річного стажу роботи, а також зберігати чинне посвідчення у разі нескладання іспиту. Це допоможе агропідприємствам швидше залучати працівників до польових робіт та уникати вимушених простоїв техніки. Відповідні зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 року № 217 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста». Необхідність спрощення процедур зумовлена дефіцитом кваліфікованих кадрів в аграрному секторі, який загострився в умовах війни. Чинні обмеження ускладнювали перепідготовку працівників, а вилучення посвідчень під час отримання нових категорій могло призводити до вимушених перерв у роботі. «В умовах війни аграрний сектор відчуває гострий дефіцит кваліфікованих працівників. Ми усуваємо зайві обмеження, щоб господарства могли швидше перенавчати фахівців і залучати їх до роботи на різних видах техніки. Водночас працівники зможуть підвищувати кваліфікацію без ризику втратити право керувати технікою, на яку вже мають посвідчення. Це допоможе аграріям забезпечувати безперервність польових робіт», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Постанова передбачає два ключові нововведення: Спрощення підвищення кваліфікації. Трактористи-машиністи, які мають кваліфікаційне посвідчення на право керування машинами категорії А1, зможуть підвищувати кваліфікацію на категорії А2, В1, В2, В3, С, D1, E1, E2, G1, G2 та H без вимоги щодо наявності щонайменше одного року стажу роботи. Збереження чинного посвідчення до отримання нового. Раніше у разі нескладання теоретичного або практичного іспиту на нову категорію попереднє посвідчення вилучалося. Через це тракторист-машиніст тимчасово втрачав можливість працювати навіть на тій техніці, на керування якою вже мав право. За новими правилами попереднє посвідчення вилучатимуть лише одночасно з видачею нового. Якщо кандидат не складе іспит, чинне посвідчення залишатиметься у нього, що дозволить продовжувати роботу відповідно до раніше отриманих категорій. Спрощений порядок підвищення кваліфікації діятиме протягом воєнного стану та 90 днів після його припинення або скасування. При цьому встановлені Законом України «Про дорожній рух» вимоги щодо віку та права на керування транспортними засобами залишаються чинними. Зміни стосуються процедури підвищення кваліфікації та не скасовують інших вимог до водіїв. Очікується, що ухвалені зміни сприятимуть зменшенню дефіциту трактористів-машиністів, розширенню можливостей працевлаштування, зокрема для жінок і молоді, та своєчасному проведенню сільськогосподарських робіт.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/svinina-podesevsala-na-8-vid-pocatku-rokuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/svinina-podesevsala-na-8-vid-pocatku-rokuThu, 05 Nov 2026 14:30:00 +0200articleСвинина стала одним із небагатьох продуктів харчування, ціни на які в Україні знизилися за рік. Наразі середня роздрібна вартість становить 211-212 грн/кг, передає «ПроАгро Груп». При цьому за місяць ціни на свинину знизилися на 2%, а від початку року – приблизно  на 8%, повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький. За його словами, закупівельні ціни на живих свиней цього тижня прогнозуються на рівні 72-73 грн/кг проти 82 грн/кг у жовтні минулого року. Основними причинами здешевлення стали ринкові чинники та загальноєвропейська цінова тенденція. При цьому частка імпорту свинини з ЄС в Україні залишається незначною.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/vylor-gotue-do-zapusku-novitnu-tehnologiu-dla-psenici-u-2027-rocihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/vylor-gotue-do-zapusku-novitnu-tehnologiu-dla-psenici-u-2027-rociThu, 05 Nov 2026 12:35:00 +0200articleБагаторічні польові дослідження демонструють і підтверджують стабільно високий потенціал урожайності гібридної пшениці, а також її стійкість до несприятливих умов вирощування, зокрема хвороб і посухи. Компанія очікує, що гібридна пшениця стане важливим драйвером розвитку її пшеничного портфеля в Північній Америці та забезпечить близько 500 млн дол. США виручки до 2035 року і 1 млрд дол. США до 2040 року, включно з ліцензійними надходженнями. Це дозволить пшениці стати третім стратегічним напрямом бізнесу Vylor поряд із кукурудзою та соєю. «Пшеницю вирощують майже на 223 мільйонах гектарів у світі та більш ніж на 24 мільйонах гектарів у Північній Америці, що робить її третьою за площею польовою культурою в регіоні. Водночас це один із ключових продуктів харчування для сотень мільйонів людей, адже на пшеницю припадає близько 20% калорій, які споживає людство. Ці цифри демонструють масштаб потенційного впливу нашої технології, – зазначив директор з комерційної діяльності та операційної роботи Vylor Джадд О'Коннор. – Ми з нетерпінням чекаємо початку співпраці з фермерами, щоб допомогти їм вирощувати більше цієї стратегічно важливої культури та сприяти забезпеченню продовольчих потреб зростаючого населення світу». Гібридне насіння створюють шляхом схрещування двох генетично різних батьківських ліній, що дозволяє отримати рослини з вищою врожайністю та стійкістю. Гібридна пшениця Vylor базується на унікальній запатентованій системі без використання ГМО, яка підвищує потенціал урожайності на 10%¹ без збільшення площ чи додаткових ресурсів; покращує посухостійкість: у посушливих умовах гібриди, створені за технологією Xpedite, можуть забезпечувати врожайність до 20%² вищу, ніж провідні сорти; прискорює виведення на ринок нової елітної генетики завдяки масштабуванню виробництва батьківського насіння. Оскільки технологія створена методами традиційної селекції, гібридна пшениця, яку Vylor виведе на ринок Північної Америки, не потребує регуляторного погодження. На відміну від інших систем гібридизації пшениці, відомих уже десятиліттями, власна технологія Vylor у випробуваннях продемонструвала ефективність для 100% протестованої генетики пшениці. Це дає змогу швидше досягати генетичного прогресу та забезпечувати виробництво насіння в промислових масштабах. Компанія очікує, що до 2040 року технологія гібридної пшениці дозволить подвоїти темпи щорічного збільшення генетичної урожайності порівняно зі звичайною пшеницею. Гібридна пшениця Vylor забезпечує зерно, що відповідає тим самим стандартам якості, що й сортова пшениця, та не потребує спеціальної техніки чи особливих підходів до вирощування. Це дозволяє аграріям працювати за звичними технологічними схемами. Компанія виведе на ринок твердозерну озиму червону пшеницю (Hard Red Winter) у 2027 році в Північній Америці, планує додати м’яку озиму червону пшеницю (Soft Red Winter) у 2029 році та тверду яру червону пшеницю (Hard Red Spring) у 2030 році. Паралельно Vylor планує розширювати присутність на інших світових ринках через власні бренди, ліцензування, партнерства та потенційні придбання.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/importeri-diktuut-cini-furazna-psenica-v-portah-dunau-prodovzila-padinnahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/importeri-diktuut-cini-furazna-psenica-v-portah-dunau-prodovzila-padinnaThu, 05 Nov 2026 10:57:00 +0200articleЗгідно з даними ІА «АПК-Інформ», поточного тижня в українських портах Дунаю закупівельні ціни на фуражну пшеницю продовжують стабільне зниження. «Головними причинами зниження вартості даної культури є вкрай низький експортний попит, обмежена ліквідність, а також падіння світових біржових котирувань на пшеницю. Використання альтернативних маршрутів гарантує імпортерам достатню пропозицію, змушуючи їх знижувати ціни попиту. Водночас самі виробники тимчасово стримують продажі, очікуючи сприятливіших ринкових умов», - зазначають експерти. Так, в портах Дунаю протягом звітного періоду закупівельні ціни на фуражну пшеницю знизились на 6-10 USD/т і станом на 4 листопада 2026 р. озвучуються в діапазоні 130-140 CPT-порт.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/posivna-ozimih-kultur-zasiano-majze-6-mln-gektarivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/posivna-ozimih-kultur-zasiano-majze-6-mln-gektarivThu, 05 Nov 2026 09:05:00 +0200articleСтаном на 4 листопада озимими сільськогосподарськими культурами вже засіяно майже 6 млн га. Зокрема, озимими зерновими культурами – 4 447,8 тис. га (85,4 % прогнозованих площ), озимим ріпаком – 1 151,6 тис. га (104,2 %). Основні показники в розрізі культур: пшениця та тритикале: засіяно  3 953,0 тис. га (87,1% від прогнозу); ячмінь: посіяно 420,5 тис. га (70,8% від прогнозу); жито: 74,3 тис. га (96,9% від прогнозу); ріпак: аграрії 23 областей перевищили прогнозні показники, засіявши 1 151,6 тис. га, або 104,2% від плану. За загальними площами посіву озимих зернових культур у трійку лідерів входять: Миколаївська область – загалом засіяно  500,0 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 401,0 тис. га; ячмінь – 97 тис. га; жито – 2 тис. га. Дніпропетровська область – загалом засіяно 475,6 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 421,8 тис. га; ячмінь – 52,1 тис. га; жито – 1,7 тис. га. Кіровоградська область – загалом засіяно 396,7 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 360,5 тис. га; ячмінь – 34,8 тис. га, жито – 1,4 тис. га. Високі темпи робіт також демонструють аграрії Одеської – 395,0 тис. га, Полтавської –281,2 тис. га, Черкаської – 225,4 тис. га. та  Хмельницької – 223,3 тис. га. областей. . Найбільші площі озимого ріпаку засіяно в Одеській – 195,0 тис. га, Вінницькій – 125,0 тис. га, Миколаївській – 98,0 тис. га, Хмельницькій – 85,7 тис. га. та Тернопільській – 79,3 тис. га областях.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kernel-trejd-zareestruvav-vipusk-valutnih-obligacij-na-50-mlnhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/kernel-trejd-zareestruvav-vipusk-valutnih-obligacij-na-50-mlnThu, 05 Nov 2026 08:20:00 +0200articleНаціональна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) зареєструвала випуск валютних корпоративних облігацій компанії «Кернел-Трейд» (група «Кернел») на загальну суму $50 млн. Про це повідомила пресслужба відомства. «Це перша на українському ринку публічна емісія валютних корпоративних облігацій такого обсягу», - підкреслюється у повідомленні. Як уточнюється, «Кернел-Трейд» (група «Кернел») залучатиме фінансування через український ринок капіталу. Всього буде випущено 50 тис. незабезпечених облігацій номіналом $1000 кожна. Розміщення відбуватиметься шляхом відкритого продажу на фондовій біржі ПФТС, ставка на перші шість відсоткових періодів становитиме 5,75% річних, надалі її визначатиме наглядова рада емітента в межах від 2% до 10%. Відсотки виплачуватимуть щокварталу, погашення заплановане на листопад 2029 р. «Залучені кошти компанія спрямує на операційну діяльність: закупівлю сільськогосподарської продукції, переробку олійних культур, торговельні, експортні та логістичні операції», - додали в відомстві. В НКЦПФР також зазначили, що українські компанії традиційно залучали значну частину валютного фінансування за кордоном. Публічний випуск такого масштабу демонструє, що внутрішній ринок капіталу також може стати майданчиком для залучення валютних ресурсів. «Для бізнесу це додаткове джерело фінансування, для інвесторів — новий інструмент у доларах США на українському ринку», - підкреслюється у повідомленні. Водночас зауважується, що облігації є незабезпеченими та мають низку ризиків, зокрема кредитний, процентний, ліквідності й валютно-регуляторний. «Реєстрація випуску Комісією не гарантує дохідності та не є рекомендацією щодо придбання цих цінних паперів. Перед інвестуванням необхідно ознайомитися з проспектом емісії та оцінити всі можливі ризики», - резюмували в НКЦПФР.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/rozvitok-ozimih-kultur-v-ukraini-vidstae-vid-serednih-bagatoricnih-strokiv-na-2-3-tizni-ukrgidrometeocentrhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/rozvitok-ozimih-kultur-v-ukraini-vidstae-vid-serednih-bagatoricnih-strokiv-na-2-3-tizni-ukrgidrometeocentrWed, 04 Nov 2026 16:50:00 +0200articleПротягом третьої декади жовтня (на 2-3 тижні пізніше середніх багаторічних строків) на переважній частині території України відбувся перехід середньої добової температури повітря через межу +10°С у бік зниження, за винятком більшості західних, окремих районів Житомирської та Вінницької областей, де перехід відбувся 12 – 13 жовтня (близько або на тиждень-півтора пізніше середніх багаторічних дат). Про це йдеться в декадному огляді Укргідрометеоцентру. «Агрометеорологічні умови для вегетації озимих культур в початковий період розвитку були задовільними. Дощі, які відмічалися на всій території країни, сприяли поповненню вологозапасів у ґрунті. Станом на 31 жовтня на більшості площ запаси продуктивної вологи у ґрунті були достатніми та оптимальними. Навіть у районах Одеської, Миколаївської, місцями Вінницької та Львівської областей, де тривалий час утримувалися засушливі умови, внаслідок ефективних жовтневих дощів вологозабезпечення значно покращилося і у комплексі з теплою погодою створювалися сприятливі умови для росту і розвитку озимини», - зазначають агрометеорологи. Проте, незважаючи на достатню кількість тепла, фазовий розвиток озимих культур у на багатьох площах відбувався на 2 – 3 тижні пізніше середніх багаторічних строків внаслідок попередньої засухи та пізніх строків сівби. Основною фазою розвитку озимих культур було формування сходів та утворення 3-го листка, на пізніх посівах – проростання зерна, місцями – початок кущіння. Масове кущіння рослин спостерігалося лише в окремих районах на вересневих посівах. «Стан посівів оцінювався як добрий та задовільний, місцями – відмінний», - підкреслюється у огляді.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-namolotili-ponad-62-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kulturhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-namolotili-ponad-62-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kulturWed, 04 Nov 2026 14:35:00 +0200articleСтаном на 3 листопада аграрії зібрали 44,6 млн тонн зернових та зернобобових культур  на 8 706,3 тис. га, або 75,1 % прогнозованих площ . Середня врожайність 51,2 ц/га.  Валовий збір олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку – сягнув 17,5 млн тонн. Зокрема завершено збір пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. Намолочено:  пшениці - 26 259,7 тис. тонн на площі 5 120,5 тис. га за середньої урожайності 51,3 ц/га; ячменю 6 599,2 тис. тонн на площі 1 483,1 тис. га за середньої урожайності 44,5 ц/га; гороху 834,1 тис. тонн на площі 302,2 тис. га за середньої урожайності 27,6 ц/га;   ріпак (озимий та ярий) 3 896,9 тис. тонн на площі 1 328,9 тис. га за середньої урожайності 29,3 ц/га. За обсягами обмолочених площ лідирують сільгоспвиробники Одещини, які обмолотили 1 262,5 тис. га. За урожайністю попереду аграрії Чернігівської – 79,4 ц/га, Хмельницької – 72,3 ц/га, Сумської – 69,7 ц/га, Чернівецької – 65,6 ц/га, Вінницької – 64,1 ц/га та Харківської – 60,9 ц/га областей. Триває збирання пізніх сільськогосподарських культур:  кукурудзи – зібрано 10 775,6 тис. тонн на 1 715,2 тис. га (37,5% від прогнозованої площі) за середньої урожайності 62,8 ц/га; гречки – 60,6 тис. тонн на 46,6 тис. га (від прогнозованої площі 95,9%) за середньої урожайності 13,0 ц/га; проса – 89,9 тис. тонн на 38,8 тис. га (94,9% від прогнозованої площі) за середньої урожайності 23,2 ц/га; цукрових буряків – викопано 5 069,2 тис. тонн на 102,2 тис. га (59,8% від прогнозованої площі) за середньої урожайності 496,1 ц/га; соняшнику – 10 338,9 тис. тонн на 4 648,7 тис. га (88,7% від прогнозованої площі) за середньої урожайності 22,2 ц/га; сої – 3 229,5 тис. тонн на 1 491,7 тис. га (92,9% від прогнозованої площі) за середньої урожайності 21,6 ц/га.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kukurudza-uskladnila-logistiku-ripaku-eksportni-postavki-zatrimuutsahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/kukurudza-uskladnila-logistiku-ripaku-eksportni-postavki-zatrimuutsaWed, 04 Nov 2026 11:11:00 +0200articleПро це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «Експорт ріпаку загалом рухався нормально. Проте через проблеми з перевезенням кукурудзи виникли збої навіть за поставками, логістику під які бронювали ще в серпні–вересні. Частина вагонів не прибула під завантаження. Теоретично ці обсяги мають відвантажити в листопаді, однак дефіцит тяги та затримки на кордонах продовжують ускладнювати ситуацію», — зазначають у ПУСК. На внутрішньому ринку ріпаку суттєвих цінових змін наразі не зафіксовано. «У дунайських портах закупівельні ціни становлять 21 500–22 000 грн/т. Переробні підприємства озвучують індикативні ціни близько 20 000 грн/т, проте попит із їхнього боку залишається слабким. Водночас на західному кордоні закупівельний інтерес формується в межах 470–480 євро/т. Покупці розглядають поставки ріпаку залізницею через Чоп і Батєво переважно на січень–березень 2027 року», — повідомляють аналітики. Водночас можливе незначне коригування вартості ріпаку залежно від динаміки європейського біржового ринку. «Якщо біржові котирування опустяться до 543–545 євро/т, на західному кордоні можливе зниження закупівельних цін приблизно на 5 євро/т або 5 дол./т, а в дунайських портах — на 100–200 грн/т. Проте загалом український ринок ріпаку залишається стабільним, і суттєвих цінових коливань найближчим часом не очікуємо», — вважають у ПУСК.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-furaznij-acmin-v-ukraini-prodovzuut-znizuvatisahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-furaznij-acmin-v-ukraini-prodovzuut-znizuvatisaWed, 04 Nov 2026 10:50:00 +0200articleДля українського ринкуринку фуражного ячменю на минулому тижні було характерним зниження цін.  Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ». «Стриманий попит більшості покупців, достатньо активне надходження пропозицій зернової та відповідна динаміка на експортному ринку зерна чинили тиск на ціни.  Попит з боку трейдерів також залишався досить стриманим. Лише поодинокі переробники продовжували фіксувати ціни наближені до максимальних намагаючись залучити додаткові об’єми більш якісної зернової», - зазначають експерти. Як уточнюється, ціни попиту на фуражний ячмінь фіксувались переважно в межах 5000-6500 грн/т СРТ. В портах України ціни на дану зернову знизились на 2-3 USD/т та фіксувались в межах 145-152 USD/т СРТ-порт.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/vlasniki-zemelnih-paiv-otrimuut-u-serednomu-59-tis-grnga-agrohubhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/vlasniki-zemelnih-paiv-otrimuut-u-serednomu-59-tis-grnga-agrohubWed, 04 Nov 2026 09:05:00 +0200articleСередня орендна плата за сільськогосподарські землі в Україні становить 5,9 тис. грн/га після сплати податків. Водночас для 25% досліджуваної площі з найвищими орендними ставками середній показник становить 7,6 тис. грн/га, а для 25% площі з найнижчими ставками — 4,2 тис. грн/га. Такі результати показало перше дослідження земельного бенчмаркінгу Agrohub, яке охопило 753 тис. договорів оренди із загальним земельним банком учасників 1,2 млн га. Різниця в орендній платі зберігається навіть у межах однієї області За результатами дослідження, середній рівень орендної плати в Україні становить 5,9 тис. грн/га. Показник розрахований за вирахуванням податків — це фактична сума, яку отримує власник земельної ділянки. Аналіз проводили як загалом по Україні, так і на рівні окремих областей та районів. Водночас аналіз демонструє значну нерівномірність орендних ставок: 7,6 тис. грн/га — середній показник на 25% досліджуваних земель із найдорожчою орендою; 4,2 тис. грн/га — на 25% земель із найдешевшою орендою. Таким чином, різниця між цими групами становить понад 80%. Суттєві коливання орендної плати спостерігаються також у межах окремих областей. Однак на рівні районів розбіжності значно менші: за наведеними в дослідженні прикладами, вони становлять орієнтовно до 20%. Що визначає вартість оренди землі Рівень орендної плати залежить від комплексу факторів, серед яких якість ґрунтів, природно-кліматичні умови та потенційна прибутковість агровиробництва. Водночас одним із визначальних чинників є співвідношення попиту та пропозиції землі на локальному ринку. У регіонах зі сприятливішими умовами для вирощування сільськогосподарських культур агровиробники можуть отримувати вищу врожайність і маржу з гектара. Це підвищує зацікавленість компаній у розширенні земельного банку та посилює конкуренцію за оренду ділянок. Натомість у регіонах із вищими кліматичними ризиками, зокрема дефіцитом вологи, потенційна продуктивність земель нижча, що впливає на попит і рівень орендних ставок. Додатковим фактором стали зміни у структурі попиту після початку повномасштабного вторгнення. Частина агрокомпаній, які втратили доступ до земель через окупацію, розглядають можливості розширення земельного банку в інших регіонах, де вже мають виробничі активи. Це також впливає на конкуренцію за землю. «Орендна плата формується насамперед під впливом локальної конкуренції за землю та економічного потенціалу її використання. Навіть у межах однієї області умови можуть суттєво відрізнятися. Тому для агрокомпаній важливо розуміти ситуацію саме в тих районах, де вони працюють або планують розширювати земельний банк. Це дає змогу оцінювати конкурентність власних орендних ставок, обґрунтовано планувати витрати та ухвалювати рішення щодо подальшого розвитку бізнесу», — коментує Оксана Боброва, Head of Products Agrohub в Україні. Додаткові виплати орендодавцям: які практики використовують агрокомпанії Окрім орендної плати, зафіксованої в договорах, агрокомпанії використовують додаткові форми підтримки власників земельних ділянок. Такі виплати та послуги допомагають підтримувати довгострокові відносини з орендодавцями й утримувати земельний банк в умовах конкуренції. Найпоширенішою формою є додаткові грошові виплати. Зокрема, компанії можуть надавати матеріальну допомогу до визначених подій або у складних життєвих обставинах, а також компенсувати юридичні послуги, пов'язані з переоформленням земельних ділянок. За результатами дослідження, у 2025 році додаткові грошові виплати надавалися за договорами оренди, що охоплювали близько 57% загальної площі земель, включених до дослідження. Середній розмір таких виплат становив близько 440 грн/га. Серед інших практик — подарункові набори та надання сільськогосподарських послуг власникам землі. При цьому такі програми не є універсальними: їх застосування та обсяг залежать від підходів конкретних агрокомпаній. Дослідження земельного бенчмаркінгу Agrohub було проведене у серпні–вересні 2026 року на основі даних за 2025 рік. Воно охопило 753 тис. договорів оренди із сукупним земельним банком учасників 1,2 млн га. Дані аналізували на рівні країни, областей та окремих районів, оскільки орендна плата суттєво залежить від якості земель, природно-кліматичних умов та співвідношення попиту і пропозиції на локальному ринку. Така деталізація дозволяє бачити середній рівень орендної плати в Україні, оцінювати відмінності між регіонами, а на рівні окремих районів — порівнювати ставки в межах локального ринку. Це важливо як для управління чинними договорами оренди так і оцінки потенційного розширення земельного банку в різних регіонах.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/eksport-agroprodukcii-avtotransportom-cerez-zahidni-kordoni-u-zovtni-zris-na-16https://beta.agravery.com/uk/posts/show/eksport-agroprodukcii-avtotransportom-cerez-zahidni-kordoni-u-zovtni-zris-na-16Wed, 04 Nov 2026 08:20:00 +0200articleУ жовтні обсяги вивезення агропродукції автомобільним транспортом через прикордонні пункти пропуску України зросли, тоді як автомобільна доставка вантажів у напрямку дунайських портів продемонструвала негативну динаміку, передає «ПроАгро Груп». За інформацією Spike Brokers, протягом 1-29 жовтня через автомобільні прикордонні пункти пропуску було вивезено 387,6 тис. тонн агропродукції проти 334,2 тис. тонн за аналогічний період вересня. Таким чином, обсяги експорту збільшилися на 16%. Наприкінці місяця темпи автомобільного експорту прискорилися. У період 23–29 жовтня середньодобовий показник становив 14,9 тис. тонн/доба проти 13,7 тис. тонн попереднього тижня. Зростання склало 9%. Водночас частка основних зернових культур у загальному автомобільному потоці залишалася незначною. На пшеницю та кукурудзу разом припало лише 12,9 тис. тонн, або 3,3% від загального обсягу перевезень. При цьому доставка до дунайських портів скоротилася. За 1-29 жовтня в цьому напрямку перевезли 955,3 тис. тонн вантажів проти 1,164 млн тонн за аналогічний період вересня. Скорочення становило 17,9%. Крім того, протягом 23-29 жовтня темпи автомобільної доставки до дунайських портів сповільнилися на 11,4% порівняно з попередніми сімома днями. Середньодобовий обсяг перевезень знизився до 25,1 тис. тонн. Основу вантажопотоку до дунайських портів становила пшениця – 611,9 тис. тонн, або 64,1% від загального обсягу автомобільної доставки.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/singenta-ta-uniqa-zapustili-programu-strahuvanna-agrariiv-vid-voennih-rizikiv-iz-pokrittam-20-mlnhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/singenta-ta-uniqa-zapustili-programu-strahuvanna-agrariiv-vid-voennih-rizikiv-iz-pokrittam-20-mlnTue, 03 Nov 2026 16:50:00 +0200articleАгротехнологічна компанія «Сингента» і страхова компанія UNIQA презентували програму «Покрова» — страхування товарів «Сингента» від воєнних ризиків на складах українських агровиробників. Програма покликана допомогти фермерам зберегти критично важливі для посівної запаси насіння та засобів захисту рослин і забезпечити безперервність виробництва в умовах війни. Перший страховий пакет покриття ризиків становить $20 млн і дасть змогу забезпечити захист запасів приблизно на 100 складах агровиробників з осені 2026-го до літа 2027 року. Українські фермери працюють в умовах постійних воєнних загроз. Ракетні удари, атаки дронів, вибухи, уламки та пожежі можуть призвести до пошкодження або повного знищення запасів на складах. Для господарства це прямі матеріальні втрати й ризик зриву польових робіт, а відтак — послаблення бізнесу і власної конкурентоспроможності. «Покрова» доповнює портфоліо інноваційних агрорішень «Сингента» у сфері страхування та фінансування. Водночас із програмою погодного індексного страхування «МетеоЗахист» і фінансовою програмою «ЛегкоПосівна» вона є частиною комплексної пропозиції компанії для українських сільгоспвиробників. Ця пропозиція об’єднує високоякісне насіння, сучасні засоби захисту рослин, цифрові рішення, агротехнічні сервіси, а також інструменти управління ризиками й фінансової підтримки. «Покрова» додає до неї новий рівень захисту: допомагає убезпечити важливі виробничі ресурси вже після їх придбання та розміщення на складі агровиробника. «У фермера завжди є план на сезон: коли закупити ресурси, коли вийти в поле, як виростити врожай. Без «поправок», звісно, не буває. Однак те, що несе війна — це найвища точка невизначеності та ризиків. Війна постійно додає до цього плану те, чого там ніколи не мало б бути, — безпеку життя людей, власного майна і запасів на складі. Саме з потреби захисту запасів на складі народилася «Покрова». Це рішення не зупинить ракету чи дрон і не вбереже склад від руйнувань, але воно може додати фермеру трохи більше внутрішнього спокою: у разі втрати через воєнні дії запасів, буде застосований зрозумілий механізм, який допоможе їх відновити. Таким чином фермер передає частину воєнного ризику компанії «Сингента» і страховому партнерові UNIQA. Для нас це передусім про підтримку людей, які попри все продовжують працювати на нашій землі», — коментує Олександр Черниш, директор відділу продажу насіння компанії «Сингента». Роман Хрипко, керівник відділу страхових та банківських рішень компанії «Сингента», додає: «Історично найстрімкіший прогрес часто відбувається саме у воєнні часи, коли необхідно діяти швидко, продумано й ефективно. Сьогодні «Покрова» — один із таких прикладів. Це інноваційний страховий «гібрид». Він поєднує традиційне страхування вантажів і зберігання з покриттям воєнних ризиків та модель розподілу ризиків між «Сингента» і UNIQA. Перший шар ризиків бере на себе «Сингента». Ми інтегрували перевірені операційні процеси індексного страхування «МетеоЗахист» і нашої партнерської програми з банками «ЛегкоПосівна». А ще включили це рішення в цифрову платформу ConfidenceClub — з простим і зрозумілим підключенням. Ми  надаємо агровиробнику наш «Пакет спокою»» - набір інструментів для впевненішого господарювання». Для участі агровиробник реєструє один або кілька складів, зазначає їх розташування та подає інформацію про здійснені закупівлі товарів «Сингента». Після перевірки даних сільгоспвиробник отримує страховий сертифікат із визначеним лімітом покриття. Страховий захист активується на підставі підтверджених закупівель. Для клієнтів, які купують продукцію безпосередньо у «Сингента», облік відбувається автоматично. У разі придбання через офіційного дистриб’ютора аграрій надає документи, що підтверджують закупівлю. Програма охоплює фізичне знищення або пошкодження застрахованих товарів унаслідок воєнних дій і застосування зброї — це, зокрема, ракетні удари, атаки БпЛА, авіабомби, боєприпаси, а також непрямі наслідки таких подій, як вибухова хвиля, уламки, руйнування будівель і пожеж. У разі настання страхового випадку агровиробник повідомляє страхового партнера і подає необхідні підтвердні документи. Після ухвалення рішення страхове відшкодування спрямовується на відновлення запасу товарів «Сингента» тієї самої категорії через компанію або її офіційного дистриб’ютора. Програма діє для насіння та засобів захисту рослин «Сингента», придбаних у період, визначений умовами сезону 2026–2027 років. Страхове покриття поширюється на склади, які відповідають установленим критеріям безпеки і розташування. Покриття передбачає страхування повної вартості товару з ПДВ і нульову франшизу. Страховий ліміт визначається окремо для кожної локації та вказується у страховому сертифікаті. Участь можлива з кількома складами, що дозволяє агровиробнику розподілити запаси між локаціями та гнучкіше організувати їх зберігання. Дмитро Долецький, керівник дирекції по роботі з великими корпоративними клієнтами з майнового страхування UNIQA, пояснює: «Страхування історично розвивалося як форма взаємодопомоги і розподілу ризиків між людьми й бізнесом. Для UNIQA важливо зберігати цей принцип, особливо сьогодні, коли підтримка аграрного сектора має велике значення для стійкості української економіки. Воєнні ризики — одні з найскладніших для страхування, і саме тому необхідно шукати можливості захисту там, де вони досі були обмежені. Участь у програмі «Покрова» дає нам змогу застосувати власний досвід, щоб допомогти українським агровиробникам зберігати ресурси, необхідні для роботи, і впевненіше планувати свою діяльність в умовах війни». В’ячеслав Нескоромюк, директор з виробництва ТОВ «ТАК-АГРО», Київська область, зазначає: «Наше підприємство господарює у Київській, Вінницькій та Одеській областях і обробляє близько 11 тисяч гектарів землі. Робота в різних регіонах дає нам ширший виробничий досвід, але водночас добре показує, наскільки по-різному на результат можуть впливати погода, логістика та інші виклики. Фокусуємося переважно на вирощуванні озимої пшениці, соняшнику та кукурудзи. Використовуємо насіння «Сингента», засоби захисту рослин, а тактож страхові рішення компанії. Із «МетеоЗахист» - програмою погодного індексного страхування - ми працюємо майже від самого її запуску, уже близько десяти років. За цей час неодноразово отримували суттєві компенсації через несприятливі погодні умови. Цього року ми також застрахували товари «Сингента» на своїх складах від наслідків війни через «Покрова». У нинішніх реаліях, на жаль,  доводиться думати і про зхаист запасів. Нехай страховий випадок ніколи не стане, але з програмою справді спокійніше». «Покрова» — це приклад відповідального партнерства з українським фермером у воєнний час. Коли з’являється практичний і ефективний інструмент, агровиробник отримує більше впевненості для ухвалення рішень, від яких залежить діяльність його господарства, наступний сезон і врожай. https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-tas-agro-ozvucili-cogoricnu-vrozajnist-sonasniku-ta-soihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-tas-agro-ozvucili-cogoricnu-vrozajnist-sonasniku-ta-soiTue, 03 Nov 2026 14:30:00 +0200articleГосподарства ТАС Агро завершили збирання олійних культур. Про це повідомила пресслужба компанії. Як уточнюється, цьогоріч соняшник було зібрано з площі понад 27 тис. га з середньою врожайністю 3 т/га. Сою було обмолочено з понад 5 тис. га, середня врожайність оцінюється в 2,2 т/га. «З огляду на погоду та умови вирощування така врожайність очікувана», - наголошується у повідомленні. Також зазначається, що наразі аграрії ТАС Агро продовжують збирання кукурудзи.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-prifrontovih-regioniv-mozut-otrimati-do-80-kompensacii-vitrat-na-vidnovlenna-zrosennahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-prifrontovih-regioniv-mozut-otrimati-do-80-kompensacii-vitrat-na-vidnovlenna-zrosennaTue, 03 Nov 2026 12:45:00 +0200articleУкраїнський агросектор потребує відновлення повноцінної морської логістики, розширення альтернативних маршрутів експорту та відновлення зрошення на півдні України. Водночас держава продовжує підтримувати гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель і працює над інструментами допомоги аграріям прифронтових регіонів. Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Крім того, Міністр повідомив, що складною залишається ситуація в південних прифронтових регіонах, де частина сільськогосподарських земель критично залежить від зрошення. Руйнування Каховської дамби та втрата доступу до водних ресурсів змусили аграріїв шукати нові рішення для продовження виробництва. «Серед основних напрямів адаптації – зміна структури посівів із добором культур, які можуть вирощуватися за нових умов, а також часткове відновлення зрошувальної інфраструктури. Держава передбачила фінансову підтримку відновлення та будівництва меліоративних систем. Аграрії можуть отримати компенсацію до 50% вартості відповідних робіт, а на прифронтових територіях – до 80%. Наше завдання – підтримувати відновлення виробництва та створювати умови для того, щоб фермери могли продовжувати працювати», – наголосив Тарас Висоцький. Також Міністр підкреслив, що повернення сільськогосподарських земель до використання після деокупації та очищення територій від вибухонебезпечних предметів залишається одним із пріоритетів держави. Державна програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських угідь передбачає 100% компенсацію вартості робіт із розмінування. Завдяки цьому механізму вже вдалося повернути у використання понад 300 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. Продовження програми передбачене й у проєкті Державного бюджету на 2027 рік. Ще один з пріоритетів – підтримка релокованих підприємств. У проєкті Державного бюджету на 2027 рік закладено понад 300 млн грн на їх підтримку. Зокрема, йдеться про допомогу з розрахунку на гектар для господарств, які мають можливість перенести виробництво на безпечніші території.