https://beta.agravery.com/site/indexhttps://beta.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://beta.agravery.com/site/indexukFri, 20 Jun 2025 14:30:00 +0300https://beta.agravery.com/uk/posts/show/kontinental-zaversue-remont-elevatoriv-i-planue-zrostanna-zakupivel-zernahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/kontinental-zaversue-remont-elevatoriv-i-planue-zrostanna-zakupivel-zernaFri, 20 Jun 2025 14:30:00 +0300article Завершуються ремонтні роботи, комплексна очистка та знезараження силосів, після чого новий врожай почне надходити на елеватори Компанії. Станом на сьогодні загальні потужності зі зберігання зерна в «Контінентал» становлять 634 тис. тонн: 6 елеваторів та 3 сушильно-зернові комплекси локалізовані в Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях і працюють із зерном кукурудзи, пшениці, ріпаку, соняшнику, ячменю та сої. Запуск нового сорсингового напряму діяльності серйозно трансформував операційний цикл елеваторних господарств. Нагадаємо, починаючи з минулого сезону «Контінентал» реалізовує програму закупівлі зерна від сторонніх поклажодавців, здебільшого — фермерів. А також надає послуги з його зберігання та очистки. Відтак, період приймання продукції на зерносховищах збільшився зі звичних 5-6-ти до 11-ти місяців на рік, а це — із липня до травня включно. Призупинення їхньої роботи відбувається лише для планового відвантаження накопичених залишків і здійснення підготовчих заходів перед новим сезоном. За словами начальника управління зберігання готової продукції «Контінентал Фармерз Груп» Сергія Зимного, додаткове навантаження на елеваторні потужності минулого року становило 15% від власного обсягу. На цей сезон планується подальше збільшення закупівель, відтак згаданий показник може сягнути вже 30-40%. «Ми прогнозуємо інтенсивний сезон із високим навантаженням, особливо — на наші потужності на Львівщині й Івано-Франківщині, які через ринкову кон’юнктуру наразі демонструють найвищу активність закупівель від сторонніх поклажодавців. Плануємо безперервну роботу як на приймання, так і на відвантаження продукції на автомобільний та залізничний транспорт, забезпечення швидкого обслуговування власно вирощеного зерна і надання якісних послуг зовнішнім клієнтам», — коментує Сергій Зимний. Значну увагу приділили також і розвитку персоналу на елеваторах. Упродовж року Компанія реалізувала масштабну програму навчання співробітників — лаборантів, інженерно-технічних працівників, енергетиків та електриків, включаючи спеціалізовані курси з програмування та ергономічного управління обладнанням для скорочення споживання енергоресурсів. Це дозволить не тільки суттєво покращити ефективність виробничих процесів, а й значно оптимізувати використання електроенергії, що залишається актуальним викликом в умовах нестабільної ситуації з енергосистемою країни.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zvernulisa-do-premer-ministra-z-prohannam-pro-nevidkladnu-pidtrimku-cerez-posuhuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zvernulisa-do-premer-ministra-z-prohannam-pro-nevidkladnu-pidtrimku-cerez-posuhuFri, 20 Jun 2025 12:45:00 +0300articleПро це повідомляє ВАР. Згідно з даними, наведеними у зверненні, найбільшої шкоди зазнали аграрні господарства південних і східних регіонів, зокрема Херсонської та Дніпропетровської областей. Через тривалу відсутність опадів та відсутність доступу до зрошення (внаслідок знищення Каховської ГЕС), врожай на десятках тисяч гектарів загинув повністю або частково. «За результатами опитування, проведеного Всеукраїнською аграрною радою серед аграріїв Херсонщини, в регіоні загинуло понад 55 тисяч гектарів посівів. На значних площах втрати врожаю ключової для продовольчої безпеки культури — пшениці — сягають від 50% до 100%», — йдеться у зверненні. Організації також наголошують, що переважна більшість цих посівів не була застрахована, оскільки через війну в Україні аграрне страхування практично не працює, а фінансове становище господарств у прифронтових зонах не дозволяє самостійно нести ризики стихійних лих. Паралельно із цим українські аграрії зіштовхнулися із новими торговельними бар’єрами на ринку Європейського Союзу. З 6 червня 2025 року ЄС запровадив так звані «запобіжники» — обмеження на імпорт української агропродукції. Це суттєво зменшило можливості експорту і посилило тиск на внутрішні ціни. «Сільськогосподарські товаровиробники одночасно втрачають і в об’ємах — через природні катаклізми, і в ціні — через торговельні обмеження. Такий збіг руйнівних чинників ставить виробників у безвихідне становище», — підкреслюють підписанти. Крім того, у листі зазначено, що вже четвертий рік поспіль скорочуються площі посівів зернових культур (у 2024 році — на 21% менше, ніж у 2021-му), а також валовий збір (мінус 27% порівняно з 2021 роком). Виробництво пшениці, за прогнозом USDA, у 2025 році становитиме близько 23 млн тонн, що майже на 10 млн тонн менше, ніж у 2021 році. У зв’язку з цим аграрні асоціації вимагають від Прем’єр-міністра терміново втрутитися, аби уникнути ще глибшої кризи: Розробити та впровадити механізм прямої державної дотації на 1 гектар втрачених посівів для постраждалих господарств; Передбачити в державному бюджеті на 2026 рік кошти на запуск державної програми страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень відповідно до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». «Ми з усією відповідальністю заявляємо: якщо Уряд не втрутиться, це неминуче призведе до скорочення посівних площ під пшеницею на наступний маркетинговий рік. А це означає зменшення експорту та зростання цін на хліб в Україні», — наголошують аграрії. Такі наслідки можуть мати ризиковані соціальні та економічні наслідки для всієї країни. З огляду на те, що аграрний сектор забезпечує до 59% валютних надходжень в Україну, ситуація вимагає невідкладного реагування на найвищому рівні. Аграрії також заявили про свою готовність долучитися до створення робочої групи при Кабінеті Міністрів України, щоб напрацювати дієві та реалістичні рішення, які дозволять зберегти виробничий потенціал аграрного сектору.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-cervni-2025-roku-v-ukraini-zafiksovano-sutteve-podorozcanna-mineralnih-dobrivhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/u-cervni-2025-roku-v-ukraini-zafiksovano-sutteve-podorozcanna-mineralnih-dobrivFri, 20 Jun 2025 10:50:00 +0300articleУ червні 2025 року в Україні зафіксовано суттєве подорожчання мінеральних добрив, передає «ПроАгро Груп». За даними аналітичного агентства «Інфоіндустрія», аміачна селітра подорожчала на 7,4%, а КАС — на 6,5% у порівнянні з травнем. Основною причиною зростання експерти називають воєнне загострення на Близькому Сході, яке спричинило стрибок світових цін на азотні добрива. Зокрема, ціна на карбамід у Саудівській Аравії сягнула $450 за тонну — найвищий показник із січня 2023 року. В Україні ситуацію ускладнює низьке завантаження вітчизняних заводів — вони працюють менш ніж на 50% потужностей. Попри це, OSTCHEM підвищив рекомендовані ціни: аміачна селітра — до 23 000 грн./тонна (+1 700 грн.); КАС — до 21 500 грн./тонна (+1 400 грн); карбамід залишився на рівні 25 500 грн./тонна. Аналітики попереджають, що зростання цін на добрива може суттєво вплинути на собівартість агропродукції, особливо напередодні осінньої посівної. Уряд розглядає можливість компенсацій для фермерів, які закуповують добрива за завищеними цінами.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/vru-prijnala-v-persomu-citanni-zakonoproekt-pro-derzavne-reguluvanna-organicnogo-virobnictva-obigu-ta-markuvanna-organicnoi-produkciihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/vru-prijnala-v-persomu-citanni-zakonoproekt-pro-derzavne-reguluvanna-organicnogo-virobnictva-obigu-ta-markuvanna-organicnoi-produkciiFri, 20 Jun 2025 09:05:00 +0300articleЯк зазначається в повідомленні, документ розроблено з метою приведення Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» у відповідність до положень Регламенту Європейського парламенту і Ради ЄС про органічне виробництво і маркування органічних продуктів. Законопроєктом, зокрема, пропонується: - змінити сферу дії законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що дозволить виключити можливість сертифікації продукції, яка є переробленою сільськогосподарською продукцією, але не є харчовим продуктом (наприклад, жири технічного призначення, біоетанол, продукти для фармацевтичної промисловості тощо); - встановити категорії продукції (замість галузей органічного виробництва), щодо яких здійснюється сертифікація органічного виробництва та обігу органічної продукції та відповідно до яких здійснюється торгівля органічними продуктами ЄС з третіми країнами; - поширити вимоги щодо обов’язкової сертифікації на суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію органічної продукції та/або продукції перехідного періоду безпосередньо кінцевому споживачу, крім реалізації фасованої органічної продукції, продукції перехідного періоду; - запровадити систему державного контролю у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, яка передбачає уповноваження органів сертифікації на здійснення заходів державного контролю; - надати компетентному органу повноваження щодо надання згоди на застосування операторами (групами операторів) винятків з вимог до органічного виробництва, а також погодження ретроспективної дати початку перехідного періоду (відповідно до чинного Закону такі повноваження має лише орган сертифікації). «Реалізація положень законопроєкту матиме комплексний позитивний вплив як на економіку, так і на соціальну та екологічну сфери, посилить інтеграцію України до правового простору ЄС та зміцнить позиції держави як надійного партнера на міжнародних ринках», - вказується в повідомленні.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/dosi-v-ukraini-posilili-potrebu-v-obslugovuvanni-zernosusarokhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/dosi-v-ukraini-posilili-potrebu-v-obslugovuvanni-zernosusarokFri, 20 Jun 2025 08:20:00 +0300articleСервісна команда ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ДІМ» активно виконує міжсезонне технічне обслуговування зерносушарок Sukup. У зв’язку з дощовою погодою у червні значно активізувалися запити на сервіс. Роботи вже проведено в Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській та Київській областях, і компанія продовжує виїзди до господарств у інших регіонах України. Про це пише ПроАгро. «Ми завжди наголошуємо нашим клієнтам: профілактика — це не формальність, а запорука спокійного сезону, — прокоментував керівник сервісного напряму ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ДІМ». — Те, що ви вкладете зараз у обслуговування, убезпечить вас від простоїв і втрат у момент, коли зерно не чекатиме». Компанія надає повне регламентне сервісне обслуговування сушарок Sukup, рекомендоване виробником, включаючи: очищення й перевірку вузлів пальника (зручний доступ через сервісні платформи); обслуговування вентиляторів, редукторів, дозувальних вальців та шнеків; перевірку електрообладнання, клем, датчиків та аварійних систем; огляд усіх рухомих частин та їх регулювання; діагностику вузлів безпеки — зокрема датчиків відкриття люків, що автоматично зупиняють агрегат при втручанні. Окрема увага приділяється зручності обслуговування конструкції Sukup: великий сервісний люк у пленумі (44×16 дюймів) для доступу до шнека; чотири незалежні вальці Quad Metering Roll для рівномірного вивантаження зерна; зовнішні дверцята на Cam-lock засувках для швидкого доступу; відсутність сит у колоні — менше пилу, менше чистки, менше проблем.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-ptahofabriki-otrimali-kvoti-na-eksport-do-evrosouzuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-ptahofabriki-otrimali-kvoti-na-eksport-do-evrosouzuThu, 19 Jun 2025 16:50:00 +0300articleМіністерство аграрної політики та продовольства України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1481 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік», здійснило розподіл квот на товари «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: курей свійських (Gallus domesticus), качок, гусей, цесарок» та «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: курей свійських (Gallus domesticus), качок, гусей, цесарок, не розрізані на частини, морожені» для експорту до країн Європейського Союзу. Розподіл квот між експортерами здійснено пропорційно фактичним обсягам постачання зазначеної продукції до країн ЄС за січень–квітень 2025 року. Зокрема, на період до 30 вересня 2025 року квоти отримали: ПрАТ «Миронівська птахофабрика» – 11 540,56 тонн (кури частинами), 3 508,68 тонн (не розрізані на частини); ТОВ «Вінницька птахофабрика» – 7 321,58 / 2 225,98 тонн; ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» – 2 046,27 / 622,13 тонн; ТОВ «АГРО-ОВЕН» – 422,63 / 128,49 тонн; ТОВ «ВВК ГРУП» – 98,40 / 29,92 тонн; ФГ «Улар» – 286,35 / 87,06 тонн; ТОВ «АГРОЛЬ» – 101,85 / 30,96 тонн; ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» – 88,07 / 26,78 тонн; ТОВ «УПГ – Інвест» – 822,29 тонн (індики). На період з 1 жовтня по 31 грудня 2025 року квоти розподілено наступним чином: ПрАТ «Миронівська птахофабрика» – 8 655,42 / 2 631,51 тонн; ТОВ «Вінницька птахофабрика» – 5 491,19 / 1 669,49 тонн; ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» – 1 534,70 / 466,60 тонн; ТОВ «АГРО-ОВЕН» – 316,98 / 96,37 тонн; ТОВ «ВВК ГРУП» – 73,80 / 22,44 тонн; ФГ «Улар» – 214,76 / 65,29 тонн; ТОВ «АГРОЛЬ» – 76,39 / 23,22 тонн; ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» – 66,05 / 20,08 тонн; ТОВ «УПГ – Інвест» – 616,71 тонн (індики). Резервний обсяг квоти у 1071 тонну буде розподілено між експортерами, які не здійснювали постачання зазначеної продукції до ЄС у січні–квітні 2025 року: 612 тонн – у період до 30 вересня 2025 року, 459 тонн – у період з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/eksport-sonasnikovogo-srotu-z-ukraini-v-sezoni-202425-skorotivsa-majze-na-30https://beta.agravery.com/uk/posts/show/eksport-sonasnikovogo-srotu-z-ukraini-v-sezoni-202425-skorotivsa-majze-na-30Thu, 19 Jun 2025 14:30:00 +0300articleЗгідно з оновленими даними аналітиків ІА «АПК-Інформ», за підсумками вересня-травня 2024/25 МР з України було експортовано 2,68 млн тонн соняшникового шроту, що на 29% поступається показнику в аналогічний період сезону-2023/24 та стало найменшим обсягом з 2011/12 МР. Як зазначається, близько 49% від загального експорту українського шроту припало на ЄС та ще 35% - на Китай. Усього до ЄС за 9 місяців поточного сезону було експортовано 1,3 млн тонн, що на 22% поступається показнику в аналогічний період минулого сезону. В загальному обсязі імпорту Євросоюзом даного шроту український продукт утримує 63% (43% у попередньому сезоні), проте, крім високої конкуренції із соєвим шротом, його тіснить і аргентинський соняшниковий шрот, частка якого зросла до 28% (20% у попередньому МР). До Китаю експорт українського соняшникового шроту за цей же період скоротився на 25% та становив 944 тис. тонн. На ринку КНР український продукт утримує близько 60% у загальному імпорті за вересень-квітень поточного сезону (71% у вересні-квітні сезону-2023/24). Російський шрот зайняв до 27% за цей же період у загальному імпорті проти 9% у попередньому МР. Також майже в 5 разів спостерігається збільшення відвантажень до Китаю соняшникового шроту з Казахстану, а його частка в імпорті КНР становить близько 5%.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-pocala-rizko-dorozcati-moloda-kapustahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-pocala-rizko-dorozcati-moloda-kapustaThu, 19 Jun 2025 12:45:00 +0300article Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. За словами виробників, основною причиною подорожчання став сезонний фактор, коли дана продукція ранніх сортів у господарствах фактично закінчилася, а капуста пізніших сортів ще у продаж не надійшла. Зазначається, що сезон збирання капусти ранніх сортів у господарствах добігає кінця, тоді як масового збирання продукції пізніших сортів виробники ще не приступили. При цьому попит на капусту на сьогоднішній день є досить високим, що також провокує цінове зростання в даному сегменті. Як наголошують аналітики, зараз капуста врожаю 2025 року на ринку України вже коштує в середньому в 2,9 раза дорожче, ніж у середині червня минулого року. Проте, гравці ринку не виключають, що вже найближчим часом на ринок може повернутися понижувальний ціновий тренд, щойно виробники масово розпочнуть збирати врожай капусти середніх сортів. https://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-minagropolitiki-rozpodilili-kvoti-na-eksport-cukru-do-eshttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/v-minagropolitiki-rozpodilili-kvoti-na-eksport-cukru-do-esThu, 19 Jun 2025 10:50:00 +0300articleМінагрополітики відповідно до урядової постанови №1481 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік» розподілило обсяг експортної квоти для товару «Цукор». Квота поширюється на експорт цукру до країн Європейського Союзу і діє на період до 05 серпня 2025 року. Обсяг квоти на цукор розподілено Мінагрополітики між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту цієї продукції до країн ЄС за січень-травень 2025 року. Зокрема, квоти отримали такі підприємства: ТзОВ «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» — 3 977,6 тонн ТОВ «ЦУКОРАГРОПРОМ» — 1 700,9 тонн ТОВ «ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» — 927,6 тонн ПрАТ «ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» — 915,1 тонн ТОВ «НАРКЕВИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» — 688,8 тонн ТОВ «НОВООРЖИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» — 598,4 тонн ТОВ «СТАРОКОСТЯНТИНІВЦУКОР» — 451,6 тонн ТОВ «ШАМРАЇВСЬКИЙ ЦУКОР» — 381,5 тонн ТОВ «ШЕПЕТІВКАЦУКОР» — 349,5 тонн ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР» — 259,4 тонн ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА» — 216,5 тонн ТОВ «КРАЄВИД» — 184,2 тонн ТОВ «НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ ЦУКОР» — 140,7 тонн ТОВ «ПРИЗМА-14» — 121,7 тонн ПрАТ «КРАСИЛІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» — 94,0 тоннhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-eksportnomu-rinku-vivsa-fiksuetsa-zrostanna-cinhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/na-ukrainskomu-eksportnomu-rinku-vivsa-fiksuetsa-zrostanna-cinThu, 19 Jun 2025 09:05:00 +0300articleЗа даними моніторингу ІА «АПК-Інформ», на експортному ринку в портах України другий місяць поспіль підвищуються ціни попиту на овес. Одним із факторів підвищення цін виступає активний попит на даний товар з боку експортерів. Так, станом на 17 червня 2025 року ціни попиту досягають 8900 грн/т СРТ-порт, що вище аналогічних цін на 900 грн/т, озвучених двома місяцями раніше. Зауважимо, що в травні 2025 року експортні поставки вівса порівняно з квітнем збільшились у 2,5 рази та становили 5,4 тис. тонн, що є найбільшим показником за останні три роки.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/terminal-na-zakarpatti-rozpocav-perevaluvati-zerno-v-kontejnerihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/terminal-na-zakarpatti-rozpocav-perevaluvati-zerno-v-kontejneriThu, 19 Jun 2025 08:20:00 +0300articleПро це повідомив директор підприємства Гордій Міщенко  Elevatorist.com. За словами керівника, термінал вже здійснював перевалку сої контейнерами для поклажодавця. Зерно їде до Пакистану в 20-футових контейнерах. Наразі, термінал також почав працювати з 40-футовими контейнерами. «Точка роботи з 40-футовими дасть можливість працювати ще з соєвими шротами. Як правило, вони грузяться саме в такі контейнери», — каже Міщенко. Також керівник повідомив, що термінал готують до акредитації по європейських стандартах ISCC. «Проходимо сертифікацію по ріпаку, по роботі з олійними культурами з Європою. ISCC — це робота з ГМО та не ГМО ріпаком, який може йти на біопаливо. Це такі вимоги покупців, щоб був сертифікований елеватор, термінал і сертифіковане господарство, яке виробляє. Готуємося до сезону 2025/26, починаємо з ріпаку, далі йдемо на іншу культуру», — додав директор терміналу Чорнотисів.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarni-asociacii-poglibluut-partnerstvo-z-umanskim-nacionalnim-universitetomhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/agrarni-asociacii-poglibluut-partnerstvo-z-umanskim-nacionalnim-universitetomWed, 18 Jun 2025 18:30:00 +0300articleВідбулася зустріч представника наглядової ради Асоціації «УКРСАДПРОМ» Руслана Голуба з новим в.о. ректора Уманського національного університету Владиленою Сокирською. Ця зустріч стала початком оновлення співпраці між підприємствами асоціації «УКРСАДПРОМ» та університетом. Було обговорено можливі шляхи наукового та практичного партнерства, створення нової ресурсної бази для проведення якісних досліджень та питання підписання Меморандуму про співробітництво між Асоціацією «УКРСАДПРОМ» та Уманським національним університетом. Нова очільниця університету озвучила думку про усвідомлення важливості розвитку садівництва як однієї з ключових галузей аграрного сектору України, яка має великий потенціал для забезпечення продовольчої безпеки, розвитку експорту та збереження родючості сільських територій. Проте зауважила, що ефективний розвиток цієї галузі неможливий без якісної підготовки фахівців, здатних впроваджувати сучасні технології, управляти виробничими процесами та розвивати сталий аграрний бізнес. Днями у рамках форуму «Хлібна індустрія» було підписано меморандум між Спілкою «Борошномели України» та університетом. Документ засвідчує стратегічне партнерство між зернопереробною галуззю та університетом, спрямоване на зміцнення кадрового потенціалу та розвиток галузевих компетенцій. Меморандум підписали директор Спілки Родіон Рибчинський та в.о. ректора університету Владлена Сокирська Сторони домовилися про спільну роботу над оновленням освітніх програм, створенням навчального контенту, що відповідає сучасному рівню розвитку технологій у виробництві борошна, круп, хліба, макаронних та кондитерських виробів, а також – про сприяння стажуванню та працевлаштуванню студентів на підприємствах-членах Спілки. Системне партнерство науки і бізнесу дозволяє готувати фахівців, які володіють актуальними знаннями, готові до роботи на сучасному обладнанні і здатні зміцнювати позиції галузі. Такі ініціативи є потужним сигналом до консолідації зусиль бізнесу й освіти задля сталого розвитку агропромислового комплексу та забезпечення високої якості підготовки фахівців.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/verhovna-rada-ne-pidtrimala-oligarhicnu-pravku-pro-eksportne-mito-na-sou-ta-ripakhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/verhovna-rada-ne-pidtrimala-oligarhicnu-pravku-pro-eksportne-mito-na-sou-ta-ripakWed, 18 Jun 2025 17:50:00 +0300articleПро це 18 червня повідомляє ВАР. Цю дискримінаційну правку намагалися цинічно “вшити” в законопроєкт про ліки — №13134, який жодним чином не стосується аграрної політики. Це свідчить про бажання ухвалити рішення кулуарно, без фахових дискусій і без врахування думки фермерської спільноти. Правка була непрозорою, суперечила принципам вільної конкуренції і міжнародним зобов’язанням України в межах Зони вільної торгівлі з ЄС. ВАР висловила подяку депутатам, які  виступили проти цієї ініціативи, тим самим ставши на бік українських аграріїв. «Сьогоднішнє голосування — це не лише відхилення шкідливої правки. Це — чіткий сигнал: в Україні ще є політики, які слухають фермерів, а не відстоюють інтереси кількох крупних гравців та великих компаній. Ми вдячні за цю принципову позицію, але боротьба за справедливу аграрну політику триває», – прокоментував Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/zahidnij-bug-budue-mlin-i-makaronnu-fabrikuhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/zahidnij-bug-budue-mlin-i-makaronnu-fabrikuWed, 18 Jun 2025 14:30:00 +0300articleКомпанія «Західний Буг» у вересні цього року планує запустити макаронну фабрику, а в жовтні — млин, який перероблятиме тверду пшеницю, пише Latifundist. Станом на зараз вже готується до монтажу перша черга макаронної фабрики. Обладнання на фабриці буде італійське, а на млині – турецьке. Проєктна потужність першої черги млина складе 80 тонн на добу для дуруму і 150 тонн на добу для м’яких сортів пшениці, повідомив керівник проєкту Володимир Бойчук. Друга черга дозволить збільшити потужність ще на 200 тонн для дуруму і 300 тонн для м’яких сортів. Загальні інвестицій в проєкт заплановані на рівні 1 млрд. гривень. «Наша ціль зробити в Україні другу Barilla (італійська харчова компанія, яка є найбільшим у світі виробником макаронних виробів). І ми насправді маємо все для того, щоб по якості нічим не поступатися італійським виробникам», – зазначив Володимир Бойчук. Компанія «Західний Буг» вирощує зернові й технічні культури. Створення виробництва борошна й макаронів є кроком компанії до вертикальної інтеграції й створення продуктів з доданою вартістю. Раніше в структурі компанії було організоване виробництво комбікормів для тварин.  https://beta.agravery.com/uk/posts/show/vartist-psenici-v-ukraini-postupovo-znizuetsa-na-tli-nablizenna-zbiralnoi-kampaniihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/vartist-psenici-v-ukraini-postupovo-znizuetsa-na-tli-nablizenna-zbiralnoi-kampaniiWed, 18 Jun 2025 12:45:00 +0300articleПро це пише АПК-Інформ. Наближення збиральної кампанії, невисокий попит трейдерів, які очікували нового врожаю, та знижувальний ціновий тренд на експортному ринку чинили тиск на ціни. Кількість пропозицій зернової залишалась недостатньою, а попит переробників був доволі високим, що продовжувало надавати підтримку цінам. Ціни на пшеницю 2 класу фіксувалися в межах 10000-11300 грн/т СРТ, а на фуражну пшеницю - в межах 9200-10200 грн/т СРТ.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-stvorue-viplatnu-agenciu-dla-pidtrimki-agrosektoru-za-standartami-eshttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-stvorue-viplatnu-agenciu-dla-pidtrimki-agrosektoru-za-standartami-esWed, 18 Jun 2025 10:50:00 +0300articleПро це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у своїй авторській колонці для «Інтерфакс-Україна». За словами Міністра, запуск Виплатної агенції є стратегічним кроком для інтеграції України до Спільної аграрної політики (САП) ЄС. Це також ключова умова, яка дозволить фермерам отримувати фінансування з європейських фондів. Зокрема за інструментами передвступної допомоги, навіть до повноправного членства України в Євросоюзі. «Створення Виплатної агенції — це інвестиція у аграрне майбутнє України. Це реальний механізм, який дозволить фермерам отримувати стабільну, прозору й адресну підтримку за європейськими правилами», — зазначив Віталій Коваль. Агенція виконуватиме ключові функції: інформування фермерів, прийом та перевірку заявок, розрахунок сум підтримки, здійснення виплат, а також ведення обліку, моніторинг і контроль використання коштів. Створення інституції планується шляхом трансформації Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Відповідний законопроєкт вже прийнято Верховною Радою у першому читанні. Наразі Міністерство аграрної політики спільно з експертами проєкту ЄС IPRSA вже працює над багаторічною програмою підтримки сільського розвитку та підготовкою нормативної бази. «Ми не просто створюємо нову структуру — ми готуємо аграріїв до роботи за правилами ЄС. Це підвищує їхню конкурентоспроможність і відкриває доступ до масштабної фінансової підтримки», — наголосив Міністр. Довідково. Виплатна агенція (Paying Agency) — це спеціалізований державний орган, який відповідає за адміністрування та контроль усіх грошових надходжень (державних та донорських) для підтримки сільського господарства. Її створення є обов’язковою вимогою для всіх країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Агенція повинна пройти акредитацію Європейської Комісії, яка підтверджує, що її системи контролю та обліку є надійними та захищеними. Це дозволяє країні отримувати доступ до фінансових інструментів ЄС для аграріїв.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/svitovi-zapasi-kukurudzi-vprodovz-202526-mr-zmensatsa-na-10-mln-tonnhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/svitovi-zapasi-kukurudzi-vprodovz-202526-mr-zmensatsa-na-10-mln-tonnWed, 18 Jun 2025 09:05:00 +0300articleМінсільгосп США у червневому звіті щодо балансу основних зернових культур підвищив прогноз світового виробництва кукурудзи у 2025/26 МР до 1 266 млн. тонн, що на 1 млн. тонн більше попередньої, травневої оцінки, передає «ПроАгро Груп». При цьому початкові запаси кукурудзи у світі на початок наступного сезону прогнозуються у обсязі 285 млн. тонн, на 2,3 млн. тонн менше, ніж передбачалося минулого місяця, через збільшення поточного експорту зернової. Оцінка споживання кукурудзи на наступний сезон збільшилася як на корми, так і в цілому – на 1,4 млн. тонн, до 1 274,8 млн. тонн. Прогноз експорту не змінився – він передбачається на рівні 195,8 млн. тонн. Оцінка кінцевих запасів знизилася на 2,6 млн. тонн – до 275,2 млн. тонн. Для України початкові запаси на 2025/26 МР прогнозуються на рівні 0,3 млн. тонн, наступний врожай – 30,5 млн. тонн, внутрішнє споживання – 6,2 млн. тонн, експорт – 24 млн. тонн, кінцеві залишки – 0,6 млн. тонн. Усі показники відповідають травневим оцінкам.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/avesterra-group-zapustila-na-volini-zavod-z-pererobki-kuratinihttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/avesterra-group-zapustila-na-volini-zavod-z-pererobki-kuratiniWed, 18 Jun 2025 08:20:00 +0300articleКомпанія Avesterra Group  відкрила на Волині новий завод з переробки м’яса птиці площею майже 30 тис. кв. метрів, інвестиції в який склали близько 60 млн. євро, передає «ПроАгро Груп». Завод оброблятиме 13 500 бройлерів на годину, випускаючи продукцію трьох ключових брендів – «Епікур», «Чебатурочка» та Delika. «Ми розпочинаємо нову главу в історії українського птахівництва. З початку повномасштабного вторгнення жодна з наших філій не зупинила роботуСьогодні ми інвестуємо в технології і в довіру до майбутнього, яке будуємо власноруч», – зазначила гендиректор Avesterra Group Світлана Собіпан. Проєкт передбачає автоматизацію всіх виробничих процесів переробного заводу та повне оснащення сучасним обладнанням від відомих світових виробників. Це дозволить компанії вийти на ринки ЄС із масштабованою, сертифікованою продукцією. До складу Avesterra Group входять «Володимир-Волинська птахофабрика» і «Луцька аграрна компанія». Співвласниками компанії є родина екс-мера Харкова Михайла Добкіна.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/cukrovij-eksport-ukraini-zmisuetsa-novi-rinki-balkani-blizkij-shid-afrikahttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/cukrovij-eksport-ukraini-zmisuetsa-novi-rinki-balkani-blizkij-shid-afrikaTue, 17 Jun 2025 16:45:00 +0300articleПро це розповіла голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Яна Кавушевська в інтерв’ю «Комерсант Український». Вона зазначила, що європейський ринок для українських цукроварів залишається пріоритетним. «Основна причина — логістична, можливість довезти товар наземним транспортом у будь-який момент, будь-яку кількість, до будь-якого пункту призначення», — пояснила Яна Кавушевська. Водночас, за її словами, останніми роками Україна активно нарощує експорт до Північної Македонії — країна впевнено входить до топу експортних дестинацій українського цукру за межами ЄС. «Також цікавим є ринок Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Албанії. Там є певні обмеження через мита, але тут ми розраховуємо на допомогу Мінекономіки, Мінагрополітики. Сподіваємось, що будуть досягнуті домовленості щодо зняття мит, що дозволить українському цукру стати ще більш конкурентноздатним у регіоні», — зазначила голова асоціації. Цікавою, за її словами, є північна частина Африки, країни Близького Сходу, куди зручно везти цукор Чорним та далі Середземним морем. Крім того, Туреччина два роки поспіль була головним покупцем українського цукру. «У самій Туреччині є митні обмеження на імпорт цукру, тож, вірогідно, що Туреччина в даному випадку служить певними «воротами» до Сирії та Іраку, і український цукор їде саме туди. Але якщо такий ланцюжок є ефективним і економічно обґрунтованим — експорт продовжиться», — прогнозує Кавушевська. Вона також уточнила, що зараз для України діє безмитна квота на постачання цукру до ЄС у розмірі 20,7 тис. т. Хоча імпорт країнами союзу щороку складає від 1 до 2,5 млн т. Нині тривають перемовини про збільшення цих обсягів. «2023 року Україна експортувала до ЄС майже 500 тис. т цукру, який був спожитий Євросоюзом і допоміг стабілізувати ринок, який на той момент був дефіцитним. Якби ми могли експортувати 500 тис. т цукру до ЄС без мит, це було б чудово», — підсумувала експертка.https://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukrainske-nasinna-otrimalo-zelene-svitlo-do-es-nauhttps://beta.agravery.com/uk/posts/show/ukrainske-nasinna-otrimalo-zelene-svitlo-do-es-nauTue, 17 Jun 2025 14:30:00 +0300article Рада ЄС затвердила рішення надати Україні еквівалентність вимогам ЄС насіння соняшнику, ріпаку, сої та буряку, виробленому та сертифікованому в Україні. Рішення було прийнято на основі попередніх голосувань в Європарламенті у квітні–травні 2025 року. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури України надають такі самі гарантії щодо характеристик насіння та правил його випробування, ідентифікації та контролю, як і процедури, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС. Відповідно до цього рішення, насіння зазначених культур, що вироблене в Україні, зможе постачатися на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які мають виробництво в Україні, зможуть диверсифікувати свої площі виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіннєвого матеріалу до ЄС. Це рішення є технічним впровадженням існуючих вимог і вносить зміни до Рішення 2003/17/ЄС, яке надає певним країнам, що не входять до ЄС, еквівалентність щодо польових інспекцій та виробництва насіння певних видів. Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України: “Це рішення Ради ЄС свідчить про офіційне визнання: продукція селекційних і насіннєвих компаній, які мають повний цикл виробництва, відповідає тим самим вимогам до якості, чистоти, схожості, що й продукція з країн ЄС. Наше насіння не лише потрапить на європейський ринок — воно стане повноцінною частиною спільного аграрного простору без повторних сертифікацій та інших бар’єрів. По-друге, з’являється більше підстав розглядати ЄС як стабільний напрям для збуту та бути включеним в європейський ланцюг поставок і планування виробництва насіння для міжнародних ринків. Якщо раніше українські виробники переважно фокусувалися на внутрішньому ринку або окремих країнах Східної Європи, тепер перед ними — весь Євросоюз. Це особливо важливо для розвитку виробництва культур соняшнику, сої, цукрового буряку — як зростаючого і вартісного актива України.” Рішення Ради ЄС набирає чинності через 20 днів після його опублікування в Офіційному віснику ЄС. Насіння, зібране за межами ЄС, може продаватися в ЄС лише за умови, що воно надає такі самі гарантії, як офіційно сертифіковане насіння ЄС. Країни, що не входять до ЄС, які бажають експортувати свою продукцію до ЄС, повинні відповідати тим самим критеріям щодо характеристик насіння, випробувань, ідентифікації, маркування, контролю та пакування, що й насіння, зібране та перевірене в ЄС. Сертифікація включає польові інспекції, відбір проб насіння та випробування. Рішення Ради 2003/17/ЄС надає певним країнам, що не входять до ЄС, еквівалентність у питаннях польових інспекцій та виробництва насіння певних видів, забезпечуючи безперервне постачання високоякісного насіння до ЄС. Україна включена до переліку таких країн з 2020 року для насіння зернових культур, кукурудзи та сорго. Одразу того року Україна подала до Комісії запит про включення до переліку еквівалентності для насіння буряка, соняшнику та ріпаку, а у 2023 році — додатковий запит щодо насіння сої.