Українські перевізники потерпають від насильства на російських дорогах

Про це повідомляє прес-служба групи компаній PRIME.

«Перевезення через територію Росії зараз виглядають зовсім по-іншому, ніж до війни. Що змінилося? З'явилися факти ненависті до українських громадян, а водії українських фур — громадяни України, які повністю відчувають це на собі. Починаючи з підвищеного хамства в пунктах пропуску, на митницях, а також максимального підвищення штрафів на російських дорогах для українських фур. Також були реальні випадки, коли група озлоблених російських перевізників намагалася зіштовхнути українську фуру в кювет з траси», — розповідає директор групи компаній PRIME Дмитро Льоушкін.

За словами експерта, вантажопотік в Росію за останні роки впав дуже різко і суттєво. Однак українські вантажоперевізники досі беруться виконувати такі замовлення з об'єктивних причин.

«Далеко не у всіх компаній рухомий склад здатний працювати на європейських просторах. За моїми оцінками, 80% українського вантажного автопарку далі країн СНД виїхати теоретично не може. В цьому і проблема», — підкреслює він.

Зниження вантажопотоку в Росію і через її територію автоматично підвищує вартість перевезення, тому що українським транспортникам стає дуже складно знайти зворотне завантаження, і всі витрати лягають на плечі одного замовника.

Проїхати Росію транзитом теж зараз нелегко, констатує практик.

«Наприклад, перевезення в Казахстан. Завжди була проблема з казахстанськими дозволами, а зараз ще додалася проблема з російськими транзитними дозволами. Росія має намір перекрити українським виробникам кисень в питаннях поставок вантажів у країни, в які по-іншому, як тільки через неї, потрапити неможливо. Ну, хіба що, доставляти через Каспій і Чорне море, але це дуже дороге перевезення, яку приватний бізнес не може собі дозволити», — впевнений Дмитро Льоушкін.

«Всі розуміють, що завтра краще не буде — порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих. Сьогодні українські перевізники роблять все можливе і неможливе, щоб оновити свій автопарк і отримати можливість працювати в європейському напрямку. За ним майбутнє», — резюмує експерт.