Українці починають їсти більше снеків

Про це повідомила Ольга Семченко, директор з маркетингу S.Group, пише Delo.UA.

У 2015 році на ринку снекової продукції (арахіс, сухарики, чіпси, насіння, сушена риба, фісташки, екструзія і т. д.) не спостерігалося особливих змін.

Через девальвацію гривні в 2-3 рази подорожчали категорії продуктів, які на 80% залежать від імпорту (горіх, риба). Жорсткість деяких митних процедур по відношенню до горіхової групі (фісташки) теж не сприяло зменшенню цін.

Відповідно, споживач, і без того заляканий валютними гойдалками і падінням доходів, впевнено відмовився від «зайвої» покупки і перерозподілив видатки на користь гречки, рису і макаронів. Обсяги імпорту пішли на спад через брак попиту. А як наслідок — впало і виробництво снеків.

Що стосується снеків, собівартість яких формується всередині країни, то девальвація зачепила їх побічно. Зросли ціни на паливо, на сировину, упаковку, на зарплату. Сухарі, грінки та насіння подорожчали в 1,5-2 рази (2015 до 2014 року). В цілому весь ринок снеків в 2015 році в порівнянні з 2014 впав на 14%.

Однак тенденції продажів зими 2015 - початку весни 2016 показують, що українці поступово повертаються до колишнього споживання. Звичайно, глобально ми все ще очікуємо подальшого просідання ринку — до 10%. Однак тягнути показники вниз будуть практично тільки імпортозалежні групи. Решта категорії або залишаться на колишньому рівні продажів (в штуках/кг), або навіть зростуть.

Причин для оптимістичних прогнозів кілька. По-перше, адаптація ринку до побажань споживача і його фінансового ресурсу, який значно зменшився. Збільшилася частка товарів, які виробляються під private label торгових мереж. З іншого боку, частка дорожчої продукції падає. Якщо в 2013 році преміальні марки в портфелі великого виробника займали 14%, то вже підсумками 2015 — 5%, і поки частка буде залишатися стабільно невисокою.

Тренд задають супермаркети. Через великі торгові мережі продається близько 30-35% снекової продукції, однак, щоб зберегти за собою цей сегмент, виробникам доведеться пристосовуватися до нових вимог. Оскільки мережі прагнуть зберегти за собою статус місця «найдешевшої оптової купівлі», то поступово витісняють виробників, які займають 3 і далі місця на ринку, на користь private label. Причому мова йде не тільки про снеки. Це позитивно позначиться на ціні (мінімізація витрат на маркетинг, поліпшення продажів під "парасольковим" брендом супермаркету, зниження маржі виробника) і дозволить відновити колишні обсяги реалізації.

Другий фактор, що дає привід для оптимізму щодо подальшого зростання ринку — як не дивно, демографія і соціальна структура споживачів.

Наприклад, одним із драйверів зростання ринку снеків є сухарики, для яких ключовою цільовою аудиторією є школярі-підлітки. Охоплення цієї ніші сьогодні, за нашими, оцінками, не більше 20-30%. Відповідно, потенціал для зростання величезний. В тому числі, і за рахунок збільшення кількості самих підлітків. Більш глибока робота з цим сегментом може принести плоди навіть на тлі нейтрального поведінки решти ринку.

Ще один «традиційний» український снек — насіння — сьогодні теж отримує нову для себе цільову аудиторію з великим потенціалом зростання. Це сегмент офісних співробітників, «білих комірців». Активне входження нових гравців в цей сегмент також може дати хороший поштовх для зростання.

На жаль, немає особливих приводів для радості щодо арахісу, фісташок і риби. За нашими оцінками, в 2016 році ринок просяде ще на 20-25%. Не в останню чергу, «завдяки» жорсткішого регулювання алкогольного ринку, за яким пиво віднесено до категорії міцних напоїв, а також ініціатив багатьох місцевих органів влади щодо заборони на продаж алкоголю після 22.00.