Україна втрачає поголів’я корів, але може виграти від дефіциту молока в ЄС

Падіння цін на молоко-сировину, зростання витрат на енергоресурси, пальне та добрива, а також високі світові ціни на яловичину формують суттєві ризики для молочного сектору України у 2026 році. За оцінками аналітика АВМ, це може призвести до подальшого скорочення поголів’я корів і виходу частини малих та середніх ферм із ринку. Водночас у середньостроковій перспективі очікується дефіцит якісного молока в ЄС, що потенційно сприятиме зростанню закупівельних цін у 2028–2030 роках і відкриє нові можливості для українських виробників та експортерів.

За попередніми даними Держстату, станом на 1 березня 2026 року в Україні утримується 1,75 млн голів ВРХ, з яких 953,1 тис. — корови. У місячному вимірі загальне поголів’я дещо зросло (+1%), однак чисельність корів скоротилася (-1%). У річному вимірі спад є значно глибшим: мінус 16% по ВРХ та 17% по коровах. Близько 54% тварин зосереджено у промисловому секторі, тоді як 46% — у господарствах населення, де і фіксується найсуттєвіше скорочення.

У промисловому секторі поголів’я ВРХ становить 950,5 тис. голів і залишається відносно стабільним, демонструючи навіть річне зростання (+4%), тоді як кількість корів збільшилася на 5%. Натомість у присадибному секторі ситуація критична: за рік поголів’я ВРХ скоротилося на 32%, а корів — на 28%. Основними причинами є воєнні ризики, особливо у східних регіонах, економічна нерентабельність утримання худоби без державної підтримки, а також застаріла інфраструктура ферм і дефіцит інвестицій.

Попри складні умови, частина молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах модернізує виробництво та нарощує продуктивне поголів’я. Водночас галузь потребує системної підтримки: запропоновано запровадити одноразову допомогу у 8 тис. грн на корову та розширити державні програми фінансування. Очікується, що у разі стабілізації ринку та реалізації підтримки, Україна зможе використати майбутній дефіцит молока в ЄС для посилення своїх позицій на експортних ринках.