Нацбанк України очікувано зберіг облікову ставку 15%

Правління Національного банку України (НБУ) у четвер ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних, як і очікували учасники ринку.

"Це рішення забезпечує достатню жорсткість поточних монетарних умов, а також враховує жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень та послаблення ризиків, пов’язаних з війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування", – зазначив регулятор у пресрелізі в четвер.

Він уточнив, що так само збережені всі інші основні робочі ставки: за депозитними сертифікатами (ДС) "овернайт" – 15%, 3-місячними ДС – 18,5% та кредитами рефінансування "овернайт" – 19% річних.

НБУ водночас заявив про готовність підвищити облікову ставку в разі посилення фундаментального цінового тиску, щоб зберегти контроль над інфляційними очікуваннями та повернути інфляцію до цілі 5%.

Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці січня 2026 року знизив облікову ставку до 15% річних, після чого двічі залишав її без змін. До цього він утримував ставку на рівні 15,5% сім засідань поспіль, починаючи з березня 2025 року.

Споживча інфляція, за даними Держстату, у травні сповільнилася до 8,2% у річному вимірі, тоді як базова незначно пришвидшилася – до 7,9%. Обидва показники перевищили квітневий прогноз НБУ переважно через наслідки попереднього подорожчання енергоносіїв.

Нацбанк очікує, що в найближчі місяці інфляція залишатиметься близькою до поточного рівня, наприкінці року пришвидшиться, а у 2027 році знову почне сповільнюватися.

Зростання цін стримуватиме достатня пропозиція сирих продуктів харчування, тоді як тиск на інфляцію підтримуватимуть підвищені витрати бізнесу, попереднє послаблення гривні та подальше зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів, розраховують у центробанку.

У січні-травні обсяги зовнішньої допомоги були меншими, ніж очікувалося, однак у червні Україна може отримати близько $13 млрд від окремих країн та за програмами Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) і Ukraine Support Loan (USL), також йдеться у релізі.

У НБУ розраховують, що ці надходження дадуть змогу фінансувати дефіцит бюджету та нарощувати міжнародні резерви, необхідні для підтримання стійкості валютного ринку.

Основним ризиком для цінової динаміки й економічної активності регулятор назвав наслідки російської агресії, зокрема посилення атак на виробничі потужності, логістику та енергетичну інфраструктуру.

Серед інших ризиків НБУ зазначив можливе виникнення додаткових бюджетних потреб на оборону й відбудову, подальше загострення дефіциту робочої сили та порушення ритмічності зовнішнього фінансування.

Ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, останнім часом послабилися, а зниження світових цін на нафту має скоротити витрати України на імпорт енергоносіїв і стримати інфляцію. Водночас затягування конфлікту знову посилить ціновий тиск і збільшить фінансові можливості Росії для продовження війни.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню рішення, буде оприлюднено 29 червня.