ГМО виходять із «сірої зони»: 16 вересня набувають чинності нові правила

Продукція з ГМО була на українському ринку і раніше. Але з огляду на невизначеність щодо застосування норм і відповідальності виробники намагалися уникати цієї теми офіційно, що дозволяло вести бізнес як зручно або як виходило. 

Відсьогодні ГМО – це вже не сіра зона для українського бізнесу. Закон визначає правила роботи з такою продукцією і відповідальність за їх недотримання та порушення. 

Що у новому законі 

З головного: документ дає чітке визначення поняття ГМО. Легально в Україні можна буде вирощувати та використовувати тільки ті ГМО та їх джерела (сорти, культури), які внесені до Держреєстру. Держреєстр відкритий, кожен в ланцюгу має обовʼязок задекларувати та повідомити про роботу з ГМО. Отже бізнеси зобов'язані працювати, спираючись на його дані.

Також вже чітко прописана процедура реєстрації ГМО: від подачі заявки до скасування. Реєструє ГМО його власник. При цьому  закон вводить таке поняття як “простежуваність” – тобто якщо аграрій вирішить зняти з себе відповідальність, свідомо купуючи незареєстровану продукцію, то він порушить закон та несе наслідки

Маркування щодо присутності ГМО тепер є обов'язковим, але етикетки не будуть кругом однакові. Тож споживач знатиме, чи це продукт “генетично модифікований”, “містить ГМО” чи “вироблено з використанням сировини, що містила ГМО” та інше. Все це поширюється також на насіння та корми.

Окремі правила стосуються роботи з ГМО в лабораторіях. Правила мають не допустити, щоб генетично модифікований матеріал випадково вийшов за межі лабораторії. 

Якщо хтось планує випробовувати ГМ-культури у відкритому ґрунті, він має заздалегідь повідомити державу, де саме проходитиме тестування. Місцева громада бере участь в обговоренні та прийнятті такого рішення. Закон також врегульовує співіснування ГМ-культур із традиційними та органічними. Тобто ГМ-поле не повинно створювати проблем сусідньому фермеру, який вирощує звичайну або органічну продукцію – в законі прописані обов'язкові правила паралельного використання. 

Відповідальність

За порушення закону передбачені штрафи: для компаній від 15 до 20 мінімальних зарплат, для ФОП – від 7 до 10. Водночас за незаконний продаж ГМО доведеться сплатити 100% вартості всієї партії, але щонайменше 100 тисяч гривень. Таку продукцію також можуть вилучити або знищити, а дозвіл на законну діяльність анулювати. 

Як закон вплине на ринок

Завдяки закону стає зрозуміло, як працювати і які наслідки порушень. Коли прописані правила, бізнесу простіше приймати рішення, планувати роботу і заробляти. 

Закон також наближає українські правила роботи з ГМО до європейських. Для українського насіннєвого й аграрного бізнесу це означає менше бар’єрів у роботі з європейськими партнерами. 

Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ, бачить у цьому передусім можливість розвитку: “Я б дивилася на цей закон не тільки як на нові визначення правил на ринку, щодо чого зазначав бізнес. Він дає галузі більше визначеності, а виробникам – більше передбачуваності. Чіткі правила роблять ринок сильнішим, тому що компанії передусім  спираються на якість своєї продукції, а не шукають як обійти систему. Як показує практика, такі дії вичерпують себе та супроводжуються колосальними витратами на “радників” і супроводжуючих адміністрування. Наразі маємо можливості вийти на вищий рівень організації бізнесу, спираючись на закон як базис. Відповідно, для українського експорту це означає простіший і дешевший шлях до Європи”.