Енергетична криза обмежує зростання агропереробки в Україні — Tony Blair Institute

Про це заявив регіональний директор Інституту Тоні Блера (Tony Blair Institute) в Україні Девід Стефенсон під час Fat & Oil Industry 2026 у Києві, посилаючись на результати дослідження, проведеного інститутом спільно з українським урядом.

«На початку цього року ми опублікували дослідження, проведене спільно з українським урядом, у якому розглядали, як Україна може модернізувати свій сектор переробки сільськогосподарської продукції. Енергетична безпека виявилася одним із головних обмежень для інвестицій та зростання», — зазначив він.

За словами експерта, аграрне виробництво тісно пов’язане з енергетичним сектором. Паливо забезпечує роботу сільськогосподарської техніки та транспорту, природний газ є критично важливою складовою виробництва азотних добрив, а електроенергія необхідна для зберігання, охолодження та переробки продукції.

Особливо відчутною ця залежність є для олійно-жирової галузі, де енергоресурси використовуються на всіх етапах виробництва.

«Переробка олійних культур потребує енергії на кожному етапі — від транспортування та зберігання через переробку й рафінацію до постачання кінцевого продукту на ринок. Тому, коли геополітичні потрясіння підвищують вартість енергії або роблять її постачання менш надійним, переробники відчувають наслідки в усій своїй діяльності», — наголосив Стівенсон.

Він підкреслив, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України зробили цю проблему особливо гострою.

«Тривале відключення електроенергії на переробному підприємстві може зупинити виробництво, порушити процеси охолодження та санітарної обробки, призвести до пошкодження сировини або готової продукції та змусити компанії інвестувати в резервну генерацію», — пояснив експерт.

Додатковим чинником зростання виробничих витрат залишається подорожчання пального. За результатами дослідження Інституту Тоні Блера, вартість однієї тонни пального, імпортованого в Україну, зросла на 29% у період із 2021 до 2024 року після припинення імпорту з Росії та Білорусі.

Стівенсон також звернув увагу на глобальне зростання цін на енергоресурси та його вплив на аграрні ринки. За наведеним ним прогнозом Світового банку, у 2026 році світові ціни на енергоносії можуть зрости приблизно на 32%, на добрива — на 14%, а на продовольчі сировинні товари — приблизно на 10%.

«Між усіма трьома показниками існує взаємозв’язок. Вищі ціни на енергію впливають на виробництво добрив, транспортування та переробку. І ці додаткові витрати проходять через усю продовольчу систему», — зазначив він.

На думку експерта, за нинішніх умов аграрним компаніям необхідно не лише зберігати ефективність виробництва, а й зменшувати залежність від зовнішніх ризиків, зокрема перебоїв з енергопостачанням.

«Протягом кількох десятиліть компанії навчилися надзвичайно добре будувати високоефективні ланцюги постачання. Тепер завдання полягає в тому, щоб зберегти якомога більше цієї ефективності, водночас зменшуючи вразливість до перебоїв», — наголосив Стівенсон.

Серед практичних рішень він назвав підвищення енергоефективності, розвиток розподіленої генерації та можливість підприємств переходити на альтернативні джерела енергії.

«Енергоефективність і розподілена генерація можуть знижувати витрати, водночас зменшуючи залежність від відключень. Гнучкі виробничі потужності та ширше коло експортних ринків дають компаніям більше можливостей, коли умови змінюються. Така гнучкість стала значно ціннішою в середовищі, у якому ми зараз працюємо», — підсумував експерт.